Page 169 - 4792

льного страхування, так і в індивідуальному страхуванні
зумовлене ризиками, пов’язаними з життям, утратою праце-
здатності або з виникненням таких збитків, які не можуть
бути відшкодовані окремою особою. В обов’язковому страху-
ванні відношення між страховиком і страхувальником вини-
кають відповідно до закону, а страхування здійснюється на
основі відповідних законодавчих актів, якими передбачений
перелік об’єктів, що підлягають страхуванню, перелік страхо-
вих подій і винятки з них, максимальні страхові тарифи і
мінімальні страхові суми, рівень страхового забезпечення й
інші істотні моменти. Принцип обов’язковості однаково роз-
повсюджується і на страховика, і на страхувальника. Страхо-
вик повинен обов'язково застрахувати передбачений законо-
давствам об’єкт, а страхувальник зобов’язаний прийняти до
страхування відповідні об’єкти, не маючи права відмовити в
цьому.
Право на здійснення обов’язкових видів страхування має будь
який страховик за наявності у нього відповідної ліцензії.
Винятки становлять державні види обов’язкового страху-
вання, які проводить Національна акціонерна страхова ком-
панія «Оранта» (правонаступником Держстраху). Державне
обов’язкове страхування проводиться за рахунок коштів
державного бюджету і розповсюджується, як правило, на
державних службовців, робота яких в основному пов’язана з
підвищеною небезпекою для їхнього життя і здоров’я. Дане
положення стосується військовослужбовців і військовозо-
бов’язаних, медичних і фармацевтичних працівників, суддів,
працівників прокуратури й інших.
Ст. 7 Закону «Про страхування» містить перелік видів стра-
хування, які є обов’язковими, цей перелік є вичерпним і налічує
близько 42 видів (європейських країн передбачається не біль-
ше 5-6 видів). В основному більше половини з цих видів є дер-
жавними, за своєю суттю вони належать до сторони відпо-
відальності працедавця, проте здійснюються як види особис-

172