Page 168 - 4792

Страхові правовідносини між страховиками і страхува-
льниками можуть бути позадоговірними, тобто
обов’язковими для сторін через закон, і договірними, які вини-
кають через волевиявлення суб’єктів господарювання щодо
змісту договору страхування. Звідси на практиці розрізняють
два види страхування: обов’язкове і добровільне.
Під обов’язковим страхуванням розуміється обов’язок
внесення відповідним колом страхувальників фіксованих
страхових платежів, коли необхідність відшкодування мате-
ріального збитку або надання грошової допомоги зачіпає
інтереси не тільки конкретного страховика, а й інтереси
держави. Обов’язкова форма страхування розповсюджується
на пріоритетні об’єкти страхового захисту. Тому соціальне та
медичне страхування, особисте страхування від нещасних
випадків на транспорті, страхування засобів водного транспо-
рту та майна, переданого в концесію, і багато що інше відно-
ситься до обов’язкового страхування.
Добровільне страхування — це страхування, здійснюва-
не на основі договору між страхувальником і страховиком.
Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхуван-
ня визначаються правилами страхування, які встановлюють-
ся страховиком самостійно відповідно до вимог законодав-
ства. Конкретні умови страхування визначаються при укла-
денні договору страхування.
Види добровільного страхування, на які видається ліце-
нзія, визначаються згідно з прийнятими страховиком прави-
лами (умовами) страхування, зареєстрованими Державною
комісією з регулювання ринків фінансових послуг. У Законі
передбачений двадцять один вид добровільного страхування і
даний перелік не є вичерпним.
Характеристику і класифікаційні ознаки видів доброві-
льного страхування визначає Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг.
Обов’язкове страхування, як у галузі державного соціа-

171