Page 114 - 4792

того, з яких підстав зобов’язання було визнано недійсним:
господарське зобов’язання визнане недійсним, таким. що
вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави
і суспільства (ч. 1 ст. 208 ГКУ);
у разі визнання не дійсними зобов’язань з інших підстав
(ч.2 ст. 208 ГКУ).

5.5 Принципи, на яких базується господарсько-
правова відповідальність

ГКУ встановлено окремий вид відповідальності – госпо-
дарсько-правову відповідальність.
У п. 22 ст. 92 Конституції України перераховуються такі
види юридичної відповідальності: цивільно-правова, криміна-
льна, адміністративна та дисциплінарна.
У ч. 1 ст. 216 ГКУ викладено суть господарсько-правової
відповідальності – це застосування до правопорушників гос-
подарських санкцій.
Застосування господарських санкцій здійснюється на
підставах і в порядку передбачених ГКУ, іншими законами і
відповідними господарськими договорами.
Господарське правопорушення – це протиправна дія, або
бездіяльність суб’єкта господарських відносин, яка не відпо-
відає вимогам норм господарського права, не узгоджується з
юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушує
суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.
Господарські правопорушення класифікуються за видами
і систематизуються в окремі групи за певними критеріями.
Так в залежності від юридичної підстави (тобто які нор-
ми порушено) розрізняють договірні та позадоговірні право-
порушення.
Позадоговірні правопорушення виникають безпосередньо
за порушення зобов’язань, що виникли з закону, адміністра-
тивного акта, чи інших дій. Особливим її різновидом є відпо-
відність за заподіяння майнової чи моральної шкоди.
Договірні правопорушення виникають в наслідок пору-
шення договірних зобов’язань:
а) правопорушення на стадії виникнення договорів:
- строки укладання;
- врегулювання процедури розбіжностей;

117