Page 119 - 4792

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє
додаткових гарантій належного виконання зобов’язань (зміна
оплати, попередня оплата, після перевірки якості.)
- відмова від встановлення в майбутньому господарських
відносин.
Підстави та порядок застосування оперативно-
господарських санкцій визначає ст.237 ГК за:
- фактом порушення господарських зобов’язань другою
стороною.
- порядком застосування визначеним договором.
- можливістю застосовувати одночасно з відшкодуван-
ням збитків.
Здійснюється зацікавленою стороною без звернення до
суду на підставі власного рішення. Хоча ці санкції фактично є
договірними. Підставою для такого висновку є г.2 ст. 237 ГК,
за якою порядок застосування оперативно-господарської
санкції є визначеним в договорі. Відсутність такого порядку у
спірному договорі позбавляє зацікавлену сторону можливості
застосовувати оперативно-господарські санкції.
Фактично йдеться про необхідність попередньо узгодити
у договорі вид і порядок застосування конкретних господар-
ських санкцій. Лише після цього у зацікавленої сторони
з’являється право на їх застосування.
В ст.238 ГК йдеться про застосування адміністративних
санкцій до суб’єктів господарювання. Ці норми є складовою
інституту господарсько-правової відповідальності, що форму-
ється як комплексний інститут права, до складу входять нор-
ми господарського, податкового і адміністративного права.
Види адміністративних санкцій, які застосовуються до
суб’єктів господарювання визначають статті 239, 240 ГК.
Зокрема, конфіскація – безоплатне вилучення у дохід бюдже-
ту майна суб’єкта господарювання у випадках прямо передба-
чених законом:
- виконання угод укладених з метою, що завідома супе-
речать інтересам держави;
- здійснення комерційним банком забороненої законом
виробничої діяльності;
- у сфері антимонопольного регулювання та у разі не-
добросовісної конкуренції;
- у сфері ціноутворення.

122