Page 160 - 4784
P. 160
векторних протоколів - користуванні інформацією, отриманою з
других рук. Дійсно, маршрутизатор М2 передав маршрутизатору M1
інформацію про досяжності мережі 201.36.14.0, за достовірність якої
він сам не відповідає. Викорінити цю причину повністю не можна,
адже сам спосіб побудови таблиць маршрутизації пов'язаний з
передачею чужої інформації без вказівки джерела її походження.
Не слід думати, що за будь-яких відмов інтерфейсів і
маршрутизаторів в мережах виникають маршрутні петлі. Якби
маршрутизатор M1 встиг передати повідомлення про недосяжність
мережі 201.36.14.0 раніше неправдивої інформації маршрутизатора
М2, то маршрутна петля не утворилася б. Так що маршрутні петлі
навіть без додаткових методів боротьби з ними, описаними в
наступному розділі, виникають в середньому не більш ніж у
половині потенційно можливих випадків.
Незважаючи на те що протокол RIP не в змозі повністю
виключити перехідні стани в мережі, коли деякі маршрутизатори
користуються застарілою інформацією про вже неіснуючі маршрути,
є кілька методів, які в багатьох випадках вирішують подібні
проблеми.
Ситуація з петлею, що утворюється між сусідніми
маршрутизаторами, описана в попередньому розділі, надійно
вирішується за допомогою методу, що отримав назву розщеплення
горизонту (split horizon). Метод полягає в тому, що маршрутна
інформація про деяку мережу, що зберігається в таблиці
маршрутизації, ніколи не передається тому маршрутизатору, від
якого вона отримана (це наступний маршрутизатор в даному
маршруті). Якщо маршрутизатор М2 в розглянутому вище прикладі
підтримує техніку розщеплення горизонту, то він не передасть
маршрутизатору M1 застарілу інформацію про мережу 201.36.14.0,
так як отримав її саме від маршрутизатора M1.
Практично всі сьогоднішні маршрутизатори, що працюють
по протоколу RIP, використовують техніку розщеплення горизонту.
Однак розщеплення горизонту не допомагає в тих випадках,
коли петлі утворюються не двома, а кількома маршрутизаторами.
Розглянемо більш детально ситуацію, яка виникне в мережі,
наведеній на рис. 7.1, у разі втрати зв'язку маршрутизатора 2 з
мережею А. Нехай всі маршрутизатори цієї мережі підтримують
158