Page 221 - 4783

2. Зосередження уваги на результатах. Акцент переноситься з
утримання наявної мережі бюджетних установ на результати їхньої

діяльності, чим забезпечується оптимальне співвідношення бюджетних
видатків із досягнутими результатами.

3. Посилення дієвості й ефективності державного сектора. Для
ефективного аналізу та моніторингу виконання бюджету впроваджується

елемент порівняння витрат і досягнутих результатів. Цей аналіз є

інструментом оцінювання програм, результативність яких виправдає витрати

на їх реалізацію.

4. Відповідальність. За кожним учасником бюджетного процесу на

кожній стадії бюджетного процесу закріплюються повноваження щодо

ефективного використання бюджетних коштів. Кожен учасник несе

відповідальність за свої дії або бездіяльність.

5. Високий рівень прозорості бюджетного процесу. Територіальна

громада залучається до участі в бюджетному процесі [37]. Такий підхід

забезпечує вищий рівень прозорості бюджету та допомагає платникам

податків отримати інформацію про фактичні результати надання соціальних

послуг за рахунок бюджетних коштів, дає можливість ефективно розподілити

бюджетні ресурси й отримати максимальну підтримку з боку громадян.

Отже, відмінність між плануванням за ПЦМ та постатейним принципом

планування полягає в такому: змінюються акценти з планування та контролю

за видами й обсягами видатків на планування конкретних соціально-

економічних результатів, як поточних, так і перспективних; розподіл

бюджетних коштів ґрунтується на показниках соціально-економічної

ефективності, а не лише на наявності коштів; посилюється відповідальність

розпорядників бюджетних коштів за кількість та якість наданих населенню

послуг (товарів, робіт) [37].

8.3. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

221