Page 77 - 4772
P. 77

найбільших авто - і повітряних шляхів; у місцях із сприятливими природними та
           кліматичними умовами, високим культурним рівнем населення.
                  Створення  технополісів  охоплює  тривалий  інтервал  часу  і  відбувається  в  4
           етапи:
                  1-й - підготовчий, він займає близько 5 років;
                  2-й  -  етап  створення  базової  інфраструктури  технополіса,  що
           розтягується на 15-20 років;
                  З й - етап розвитку технополіса з тривалістю від 10 до 20 років;
                  4-й  -  так  званий  комерційний  етап,  на  якому  напрямки  наукомісткого
           технологічного  процесу,  що  реалізуються  технополісом,  починають  давати
           комерційну  віддачу.  Цей  етап  завершує  створення  й  розвиток  технополіса  з

           визначеною для нього спеціалізацією.
                  Ключовими  факторами  успішного  розвитку  технополіса  можна
           вважати  розроблення  радикального  плану  його  формування,  створення
           критичної маси талановитих учених, інженерів і підприємців, наявність тісних
           зв'язків академічної науки, промисловості та органів влади, широке залучення
           ризикового капіталу та інших фінансових ресурсів.
                  За  експертною  оцінкою  в  Україні  доцільним  є  створення  технополісу  у
           Києві, який буде орієнтуватиметься на базові галузі мікроелектроніки, зокрема
           виробництво  найновіших  засобів  цифрового  зв'язку;  в  Дніпропетровську  -
           виробництво сучасних інформаційних систем на основі супутникового зв'язку;
           у Львові - виробництво робототехніки; у Харкові - двигунів тощо.
                  Світовий  досвід  свідчить,  що  одним  із  найефективніших  шляхів
           державної підтримки високотехнологічних, наукомістких, екологічно чистих
           виробництв є створення регіональних науково-технологічних парків.
                  Науково-технологічні  парки,  або  технопарки,  складають  організаційну
           основу  інноваційних  процесів,  відіграють  важливу  роль  у  перенесенні  високих
           технологій  з  області  фундаментальних  розробок  у  виробництво  і  сприяють
           комерціалізації  науки,  позитивним  структурним  зрушенням  в  економіці,  росту
           конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
                  Технопаркові  структури  -  найдоступніша  форма  комерційної  реалізації
           науково-технічної  розробки  в  країнах  розвиненої  ринкової  економіки.  Автор
           нової ідеї входить до складу технопарку з метою розвитку власного венчурного
           бізнесу.
                  Перший  технопарк  з'явився  в  США  в  1949  р.  на  базі  Стенфордського
           університету        (штат     Каліфорнія).       Ідея     була     проста:     здати      ділянку
           університетської землі  в оренду  компаніям для розміщення там  їхніх науково-
           дослідних  підрозділів,  що  об'єднувалися  в  комплекс  для  розробок  у  сферах
           передових технологій з університетськими лабораторіями і дослідними групами.
                  Технопарк створюється для розвитку наукомістких технологій, наукомістких
           фірм. Це своєрідна фабрика з виробництва середніх і малих ризикових інноваційних
           підприємств.  Одна  з  найважливіших  функцій  технопарку  -  постійне  формування
           нового  бізнесу  і  його  підтримка.  Проте  технопарк  має  власну,  підмінну  від  інших
           парків організаційно-функціональну структуру.




                                                                                                            77
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82