Page 76 - 4772

З метою створення та широкого застосування конкурентоспроможних на
світовому ринку нових технологій та наукової продукції, посилення впливу
інноваційних чинників на структурну переорієнтацію економіки Кабінет Міністрів
України прийняв постанову «Про затвердження Положення про порядок створення
та функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів» за № 549 від
22 травня 1996 року.
Цим документом визначено, що інноваційною структурою є юридична особа
будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до
законодавства, або група юридичних і фізичних осіб, яка діє на основі договору про
спільну діяльність, із визначеними галуззю діяльності та типом функціонування,
орієнтованим на створення та впровадження та наукоємкої

конкурентноспроможної продукції.
Найдосконалішими формами інноваційних структур системи «наука -
виробництво - соціальна сфера»є технополіси та технопарки. Створенню яких у
розвинених країнах в останні десятиліття надається виняткове значення.
Технополіс - це науково-промисловий комплекс, створений для виробництва
нової прогресивної продукції або розроблення нових наукомістких технологій на
базі тісних відносин з університетами і науково-технічними центрами. У ньому
поєднуються наука, техніка і підприємництво, здійснюється тісне співробітництво
між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними органами
влади.
Функцією технополіс є максимальне використання унікального науково-
виробничого та трудового потенціалу великого міста, його зручного економіко-
географічного положення через формування життєво важливої для інноваційної
діяльності інфраструктури.
Основою технополісу є його науково-дослідний комплекс. Він готує
радикальні прориви в технології на основі фундаментальних наукових досліджень
міжгалузевого характеру, які визначають перспективи розміщених у ньому
виробництв.
Технополіси істотно різняться за масштабами, структурою та обсягом послуг,
які надаються, за рівнем наукомісткості, складом учасників. У склад технополісів
можуть входити: науково-дослідні організації та установи; промислові
підприємства; культурно-побутові об'єкти; комунальні та інформаційні мережі;
проектно-конструкторські центри та дослідні виробництва; фінансово-кредитні
установи; торговельні, посередницькі, консультаційні та інші структури.
Технополіс характеризує гнучкість для формування нових структур,
перерозподілу ресурсів, утворення нових суб'єктів наукової, науково-технічної та
промислової діяльності. Науково-дослідні, промислові та інші організації у ньому
самоорганізуються на основі спільної інфраструктури та інформаційної мережі,
певної спеціалізації, а роль органів управління обмежується створенням базової
інфраструктури, вирішенням різних організаційних питань, стимулювання
науково-дослідної діяльності та сприятливого економічного клімату.
Зазвичай технополіси створюються в місцях розташування найбільших
співтовариств учених та університетів; поряд із найбільшими промисловими
компаніями і в місцях концентрації висококваліфікованих фахівців; на перетині

76