Page 36 - 4766

використанням фотоелектронних пристроїв (цифрових фотоапаратів, сканерів). Найвідоміші
формати файлів для зберігання растрових зображень: *.bmp, *.tif, *.gif, *.jpg.
Формат *.bmp (bit map) використовується у Windows для зберігання малюнків, зокрема
елементів візуального інтерфейсу. Формат *.tif (target image format) використовується у
видавничій справі, зручний для зберігання зображень, які готуються до друку. Формат *.gif
(Graphics Interchange Format) використовується для зберігання штрихової графіки (креслень,
гравюр), *.jpg (Joint Photographic Experts Group) — фотографій, особливо у різноманітних
цифрових фотокамерах.
Сканером, як правило, називають пристрій, призначений для отримання електронної
копії друкованого/фото зображення. Найпоширеніший тип сканерів для офісного
використання — планшетний. Зображення розміщуємо на експоскло, далі спеціальна каретка
із каліброваною лампою та фотоприймачами “сканує” зображення, яке передається для
обробки на комп’ютер.
Використання растрових зображень передбачає, що до документа може додаватись
зображення. Буде воно зберігатись у документі або лише відображатись — залежить від
документа та способу вставки.
Більшість текстових редакторів високого рівня надають всі можливості використання
растрових зображень (за винятком зміни власне зображення): встановлення у потрібному
місці документа, зміну розміру та відношення до тексту (в тексті, обтікання текстом, за/перед
текстом), поворот, зміну яскравості та контрасності. Часто визначене поняття прив’язки
зображення до тексту. Зображення, розміщені не способом “у тексті” можна групувати.
Зображення у документі перед виконанням операцій з ним необхідно вибрати
(виділити). Для вибору зображення клацаємо на ньому мишею. Заповнені маркери виділення
позначають зображення у тексті, незаповнені — зображення перед текстом. Маркери
виділення слугують для зміни розмірів зображення. Кілька виділени зображень можна
групувати, група має спільні маркери виділення, разом переміщається та має однакове
розміщення відносно тексту.
У більшості редакторів при переміщенні виділених об’єктів мишею та одночасно
натиснутою клавішею Ctrl можна отримати копію об’єкта.
Одним із завдань комп’ютерної графіки є перевід зображень одного виду до іншого
(друкованого у електронне, растрового у векторне, даних у графіку і навпаки). При потребі
переводу текстових та графічних матеріалів з друкованого вигляду до електронного можна
застосувати декілька технологій, однак основною на даний час є наступна послідовність дій:
1 За допомогою фотоелектронних пристроїв отримується растрове зображення
необхідних друкованих матеріалів. Растрове зображення є електронною фотокопією
оригіналу. Залежно від мети копіювання та якості вихідного матеріалу задають параметри
растрового зображення (роздільна здатність (100-600ppi), тип файла (tif, jpg), палітра (B/W,
Gray, Color)). Перелічені параметри визначають також швидкість отримання сканованої копії
зображення.
2 За необхідності отримати придатний до редагування текст (якщо він є на зображенні)
документ необхідно «розпізнати (оцифрувати)», тобто перевести із растрового зображення
до векторного. Для виконання такої операції використовують спеціалізоване прикладне
програмне забезпечення, на зразок програми FineReader. Такі програми працюють переважно
з використанням статистичних методів розпізнавання образів. Коректне розпізнавання
можливе за умови достатньої якості растрової фотокопії та вказування набору символів/слів,
тобто мови документа.

Завдання до виконання.
Отримати придатні для редагування електронні копії друкованих
матеріалів використовуючи фотоелектронні перетворювачі та програми
векторизації зображень.

35