Page 35 - 4766

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8 (Л 2.5)
Основи роботи з растровою графікою. Ввід зображень зі сканера. Переведення
документів з одного виду носія на інші: розпізнавання документів, підготовка та друк
документів.
Мета роботи: набути навичок користування фотоелектронними пристроями (сканери,
камери) для отримання електронних копій документів з “твердих” оригіналів; навчитися
переводити документ із растрового формату у текстово-графічний документ , задавати
параметри переведення документу та вивчити їх значення; вдосконалити навички виведення
документів на друк.

Короткі теоретичні відомості

Растрова графіка — вид графіки, у якому для створення зображень використовуються
набори різнокольорових точок (на зразок мозаїки) упорядкованого у сітку розміщення (як
правило, з паралельними рядами, найчастіше — прямокутну).
Елементарна частка растрового зображення відповідає математичному поняттю
точки — геометричне місце, визначене координатами. Координатами виступають номери
клітинок растрової сітки. Властивостями точки растра, окрім координат, є колір і яскравість.
Оскільки растрові зображення створюються фізичними пристроями, властивостями
пристроїв визначаються такі властивості точки як форма, характерний (найбільший) розмір,
спосіб утворення (світність, відбивання світла).
За способом утворення зображення розрізняють випромінюючі пристрої (різноманітні
монітори) та друкуючі пристрої, зображення яких формуються для відбитого світла. Десь
“посередині” існують пристрої з використанням технологій “електронного паперу”.
Кольорова модель світності складається з тріади кольорів червоний-зелений-синій (RGB —
Red-Green-Blue), відбивання — мінімум із чотирьох кольорів (для якісного друку):
блакитного-пурпурового-жовтого та чорного (CMYK — Cyan-Magenta-Yellow-blacK).
Растрова точка із заданим розміром для пристроїв, які випромінюють (різноманітні
монітори, екрани) називається пікселом (англ. pixel), для друкуючих пристроїв (різні
принтери, плоттери, фотонабірні автомати, тощо) — крапкою (точкою, англ. dot). Розмір
точки визначається властивістю роздільної здатності: здатність показати на одиницю
довжини певну кількість точок. Роздільну здатність найчастіше визначають у кількості точок
на дюйм (dpi — dot per inch, ppi — pixel per inch). Слід зауважити, що для друкуючих
пристроїв розмір точки, яку пристрій фізично може створити, та розмір точки, як чарунки
растрової сітки, відрізняються: лінійні розміри рядків (стовпців) сітки можуть у кілька разів
перевищувати розміри крапок. Роздільну здатність у розмірах сітки визначають як кількість
ліній на одиницю довжини (найчастіше: lpi — line per inch).
“Середньостатистична” роздільна здатність моніторів — 72÷96 ppi; офісних принтерів
300÷600 dpi, однак 30÷85 lpi. Поняття лінеаризації (lpi) часто не застосовне до струменевих
принтерів, оскільки формування напівтонів може відбуватися не лінійками, а стохастичне.
Форма точки, яку формує принтер, найчастіше кругла, але форма крапки растру може
змінюватись від круглої до прямокутної, зіркоподібної і т. ін. Форма точки на моніторі
переважно трикутна (набір трьох кружечків) або прямокутна (залежно від типу монітора).
Яскравість точок визначається: силою світла (густиною затемнення) для моніторів;
насиченістю кольору (кількістю фарби, заповненням растра) для принтерів. Найуживанішим
є градація на 256 рівнів яскравості (інтенсивності), хоча, залежно від необхідної кількості
кольорів зображення, може змінюватись. Залежно від кількості кольорів змінюється розмір
зображення. Чорно-біле зображення вимагає для кодування кольору 1 біт, відтінки сірого —
1 байт, кожен колір при 256 рівнях — ще один додатковий байт.
Растрові зображення можна створювати за допомогою спеціальних графічних
редакторів та маніпуляторів (миша, електронне перо, сколка/digitizer), можна отримувати з

34