Page 153 - 4763

ведучої труби з’єднано з вертлюгом, а нижній – з трубою

бурильної колони.
Ротор 10 встановлюють у центрі нижньої основи вежі.
Він призначений для передачі обертового руху колоні труб, а

за їх допомогою долоту, крім того, він є опорною поверхнею
під час опускання і піднімання колон труб зі свердловини.

Для приводу ротора, бурової лебідки 8 та інших
механізмів застосовують силове устатковання, яке складається

з двигунів 9 (електродвигунів, дизелів), редуктора, коробки
передач, трансмісій, ланцюгових і клинопасових передач.

Для забезпечення циркуляції бурового розчину
встановлюють насоси, а також циркуляційну систему, яка
включає жолоби 14 і очисні пристрої 15 (наприклад,

вібросито). Буровий розчин тече від гирла свердловини до
приймальної ємності 16 самопливом жолобами, що мають

відповідний нахил.
3. Процес буріння нафтових і газових свердловин.

Процес буріння здійснюють таким чином. Бурові насоси
подають буровий розчин з приймальних ємностей у

трубопровід високого тиску 18. Потім розчин через стояк 19,
буровий шланг 20 і вертлюг 6 попадає у внутрішній отвір
робочої труби 7 і далі колоною бурильних труб 12 до долота

13. Витікаючи з отворів долота, буровий розчин підхоплює
уламки зруйнованої породи і піднімає їх на поверхню по

кільцевому простору між стінками свердловини і колоною
бурильних труб. Буровий розчин, який надійшов на

поверхню, за допомогою вібросита очищається від вибуреної
породи і знову подається на вхід у буровий насос. Кругообіг

бурового розчину за описаною схемою називають круговою
циркуляцією.
Для забезпечення успішної роботи долота на вибої

свердловини на нього має створюватись навантаження, що
досягається передачею частини маси бурильних труб на

долото. Навантаження на долото контролюється індикатором

153