Page 148 - 4762

Медіазалежність – розлад вольової поведінки, що
проявляється в зловживанні медіа (надмірний час
споживання медіапродукції, зниження саморегуляції,
звуження інтересів тільки до сфери медіа з погіршенням у
інших сферах життя тощо).

Медіакомпетенція – відповідальна реалізація соціального
спілкування в суспільній практиці, тобто здатність
розуміти, аналізувати і оцінювати зміст медіа, вміння
використовувати медіа під час навчання і дозвілля, бути
співтворцем особистого змісту в мас-медіа, володіти
навичками самопрезентації та спілкування з іншими
користувачами медіа і, якщо потрібно, вміти критично
оцінювати власну медіаактивність.
Медіанасильство – характеристики певних жанрів, окремих
сцен і характеру взаємодії в комунікаційному процесі.
Виокремлюють декілька видів медіанасильства: контактне
фізичне насильство (зображення ударів, ляпасів,
штурханів тощо), озброєне насильство (із застосуванням
вогнепальної, тупої або різальної зброї), насильство проти
злочинців, фізичні тортури, воєнне насильство. До
медіанасильства відносять також зображення погроз
фізичного насильства та психологічне насильство — коли
люди піддаються публічному приниженню.
Медіаосвіта – навчання теорії та практичних умінь для
опанування сучасних мас-медіа; специфічна, автономна
галузь знань у педагогічній теорії та практиці.
Медіасоціалізація – явище інформаційного суспільства, що
полягає в зміні традиційних способів уведення/входження
дитини в світ дорослих, коли основні орієнтири щодо
взаємодії із соціумом і формування власної ідентичності
дитина отримує не із сімейної взаємодії, а під впливом
медіа.

145