Page 126 - 4751

характер воєн, експансії, анексії, перегляду сфер впливу зміню-
ється зі зміною топології світу, її інформаційної та технологічної
структури. Змінюється специфіка воєн, сенс того, що називається
війною. Однак якщо війну пов'язувати із застосуванням війсь-
кової сили, то питання про зв'язок глобалізації і можливості
військових дій поки залишається відкритим. Р.-П. Мартін і X.
Шуманн вважають, що «глобалізація не обов'язково веде до
воєнних зіткнень, але такий варіант розвитку подій можливий,
якщо вивільнені сили транснаціональної економіки не будуть
поставлені під контроль».
Іншої позиції з даного питання дотримується американський
професор В. Ростоу. Він інтерпретує початок глобалізації як
спробу запобігання третій світовій війні. В. Ростоу вважає, що
сьогодні світ знаходиться на початку свідомої спроби переконати
людство, що спільними зусиллями можливо створити основи
міцного миру, свободи і цивілізованого рівня добробуту. Така
постановка питання має ряд підстав. По-перше, світова війна, як
показує досвід минулих воєн, залучає значні людські ресурси в
свою орбіту і з розвитком технології забирає все більше життів. У
другій світовій війні, як відомо, загинуло набагато більше людей,
ніж у першій. По-друге, під час світових воєн гинуть не тільки
люди, але й наноситься величезна шкода екології, природі, що
має принципове значення у сучасних умовах. По-третє, є
небезпека того, що якщо людство допустить третю світову війну,
то вона ймовірно буде ядерною. Між тим ядерна світова війна
може бути кінцем людського роду. І, нарешті, точка зору Ростоу
заснована на досвіді локальних війн, типу «Буря в пустелі», або
на припу-щенні про військово-стратегічне домінування західних
країн, що дозволить їм диктувати решті частини людства свої
умови світоустрою. Однак, більшість дослідників воєнної глоба-

125