Page 123 - 4751

терористичні організації здійснюють свої діяння відкрито,
інформація про терористичні акти поширюється з блискавичною
швидкістю, політичні вимоги терористів зазвичай відомі та
зрозумілі тим, кому вони адресовані. По-четверте, традиційний
тероризм і пов'язані з ним феномени вивчаються не тільки
службами, які мають справу з ним на практиці, але також і
представниками наукової спільноти.
Зовсім інша ситуація з транснаціональним тероризмом.
Інтернаціональний характер тероризму став відомий у 1970-х
роках, коли з'явився термін «міжнародний тероризм», чіткого і
загальноприйнятого визначення якого, однак, не існувало. За
змістом міжнародних конвенцій та інших документів, до даного
явища відносили акти терористичної діяльності, які мають на
меті зміну і підрив суспільно-політичного ладу держав, дезорга-
нізацію збройних сил та апарату управління, порушення безпеки
держав, зниження рівня взаємної довіри між різними країнами.
Передбачалося, що міжнародний терористичний акт відбувається
в декількох державах, а злочинець і його жертва перебуває поза
межами території вчинення злочину.
У сучасній літературі відзначені такі ознаки міжнародного
тероризму, як наявність у нього особливої ідеології, що відрізняє
його від інших злочинів кримінального характеру; висока частота
використання залякування як методу політичної боротьби;
застосування його проти цивільного населення різних країн. При
цьому ознаки тероризму, які зазначаються у багатьох офіційних
документах і публікаціях, як правило, мають на увазі «міжна-
родний тероризм», або «транснаціональний» тероризм, що напра-
влений будь-якою однією державою проти інших або іншої.
Сьогодні очевидно, що «транснаціональний тероризм»
початку XXI ст. відрізняється від численних прецедентів у

122