Page 46 - 4738

b  x
  ,
 x 2
де L нз= 0,25 м – віддаль найкращого зору.
Враховуючи коефіцієнт збільшення лупи (5.2),
одержуємо
2
Q   . (7.8)
Стереоскопічні мікроскопи дозволяють бачити предмет
об'ємним внаслідок розглядання його кожним оком під
різними кутами. Існує три види стереоскопічних мікроскопів:
мікроскоп Грену з двома об’єктивами, осі яких утворюють кут
γ, мікроскоп однооб'єктивний із стереонасадкою за схемою
Аббе і мікроскоп однооб’єктивний з пристроєм для зміни
збільшення.
У стереомікроскопах за схемою Грену для цього служать
дві самостійні оптичні системи, які утворюють між собою кут
о
15 , що відповідає віддалі конвергенції 250 мм. У
однооб’єктивних стереомікроскопах різні кути для очей
утворюються внаслідок використання периферійних зон
вихідної зіниці мікроскопа. У приладах такого типу за
допомогою додаткової оптичної системи можна одержати
ступеневе збільшення без заміни об’єктива і окулярів.
Типовий діапазон збільшень в стереомікроскопах від 4 до 100
крат при робочій віддалі біля 100 мм.
Пластика Q вказаних приладів значно менша пластики
стереоскопічної лупи і визначається за формулою
Q   . (7.9)
max
Мікроскоп МБС-10 побудований за схемою Аббе,
оптична схема його показана на рис 7.3.
Зображення предмета.одержане за допомогою об’єктива
7 та двох систем Галілея, які складаються з лінз 5 та 6, які
почергово вводяться в хід променів, фокусується об’єктивами
4 в фокальну площину окулярів 1.
Системи Галілея працюють в прямому і зворотному
ході, даючи в поєднанні з об’єктивами 4 і 6 чотири варіанти
збільшень об’єктивної частини мікроскопа. П’ятий варіант
збільшення одержується при усунутих з ходу променів
системах Галілея. Значення збільшень мікроскопа наведені в
табл.7.2.

45