Page 158 - 4737

процесу виготовлення деталей у цілому. Як тільки планування
виробництва деталі (планування запуску партій деталі) необхідно
починати з деякої проміжної операції (а такий «випадок» буває
частіше, ніж планування з першої операції в (m-1) раз, де m –

середня кількість операцій на одну деталь), майстер на дільниці,
диспетчер взагалі втрачають можливість використання календар-
ного плану-графіка в цілому, чи календарно-планових нормати-

вів.
Отже, на відміну від існуючої системи календарно-планових
нормативів, яка визначає загальну тривалість виробничого циклу
партії деталі і, як наслідок, термін її запуску на першу операцію,

для управління запуском на проміжну операцію необхідна вели-
чина T ц зал , яка визначає тривалість залишку циклу починаючи з

заданої проміжної технологічної операції.
У реальних виробничих умовах управління запуском (скла-

дання ЗДЗ) частіше за все відбувається на підставі таких «правил
переваги»:
1. Правило випадкового призначення деталей на обробку.

2. Правило «перший прийшов, перший обслуговується» FCFS .
3. Правило найбільшої тривалості технології LRT o . На об-

робку призначають деталь, у якої тривалість виробничого циклу
найбільша.

4. Правило найменшої тривалості технології LRT o . На об-

робку призначається деталь, у якої тривалість виробничого циклу
найменша.
5. Правило найкоротших операцій SIO . Відповідно до цього

правила на обробку із багатьох деталей, що очікують призначення,
запускаються ті, які мають мінімальний час обробки на даній опера-
ції.

SIO
6. Правило найбільш тривалої операцій  . Відповідно до
цього правила на обробку із багатьох деталей, що очікують при-
значення, запускаються ті, які мають максимальний час обробки
на даній операції.
7. Правило найбільшої тривалості залишених операцій

LRT . На обробку призначають деталі, у яких загальна трива-
лість залишених операцій максимальна.

158