Page 167 - 4724

особливо доцільне в рядах з нерівними інтервалами та в
атрибутивних рядах.
Оцінку ступеня концентрації роблять і на основі
коефіцієнта Лоренцо, який обчислюють як пів суми модулів
відхилень за формулою:
1 k
L   d i  D (13.15)
i
2  i 1

При використанні цього коефіцієнта можна оперувати
як частками, вираженими долями одиниць, та і частками,
вираженими у відсотках. Якщо L  0 то розподіл рівномірний,
якщо L=1 спостерігається повна концентрація. Коефіцієнт
Лоренцо широко використовують в регіональному аналізі.
Оцінку концентрації дають і графичним методом, за
допомогою кривої Лоренца. По осі абцис відкладають
кумулятивні частоти частки за обсягом Sd i, а по осі ординат
комулятивну частоту частки за ознакою SD i/
Отримують плавну лінію ,яка і відображатиме
концентрацію ознаки. Діагональ квадрати показує
рівномірний розподіл. Чим більше крива відхиляється від
діагоналі, тим вищою є ступінь концентрації.
Вгнутість або випуклість кривої залежить від
зростання або спадання значення ознаки в ряді розподілу. Для
зручності і більшої аналітичності даних одиниці сукупності,
зазвичай, розбивають на рівні групи, наприклад 10 груп, або 5
груп і отримують 10% або 20%-й розподіл.
Найбільш відомим показником концентрації є
коефіцієнт Джіні, який зазвичай використовують як міра
диференціації або соціального шарування.

K K

G 1  *2  d i S D i  d i D (13.16)
i
i1 i1

165