Page 137 - 4724
P. 137

обробки  динамічних  рядів  є  :  інтерполяція,  екстраполяція  ,
                            зведення рядів до одної спільної основи, змикання динамічних
                            рядів.
                                   І екстраполяція і інтерполяція базуються на одній умові
                            –  існує  тенденція,  яка  характерна  для  всього  ряду,  і  з  її
                            допомогою можна обрахувати невистачаючі дані.
                                   Інтерполяція – це знаходження відсутнього показника
                            всередині ряду.
                                   Для  цього  використовують  два  рівня  ряду,  один  що
                            передує  невідомому  і  другий,  що  після  невідомого,  тоді
                            невідомий     рівень    ряду    знаходиться     за    формулою
                                                     y   y
                             y   y     , y  де  y   3  1
                              2    1
                                                        2
                              Середньогодинна
                              реальна
                              заробітна  плата,
                                               5  6    8   …  12     14   13    11  15  16
                              грн.





                                      12   8
                                 y          2     y 2   y 1    y    8   2  10
                                        2

                                   Екстраполяція – знаходження наступних рівнів ознаки
                            (у кінці або на початку) при умові, що попередні відомі.
                                   При лінійній залежності  y    y    y   ( * t    ) 1   (11.21)
                                                               t    1
                                    або  y   y  K  (t  ) 1                         (11.22)
                                          t    1  p
                            коли тенденція ряда характеризується показовою функцією
                                     y - середній абсолютний приріст;
                                 K - середній коефіцієнт росту;
                                   p


















                                                          135
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142