Page 87 - 4720

улоговини підвищується в бік Карпат, у цьому ж напрямку
збільшується і її розчленованість.
На південному схилі Прикарпаття виділяються Коло-
мийсько-Снятинська рівнина і Прутсько-Черемоська височина
(Покутське Прикарпаття). Перша займає широку долину Пру-
ту від Коломиї до Снятина і являє собою плоску терасовидну
рівнину з невеликими абсолютними висотами, які зменшу-
ються від 300 (біля Коломиї) до 200 м (біля Снятина). Прутсь-
ко-Черемоська височина піднімається на 300-450 м над рівнем
моря і різко обмежується з півночі і сходу долинами Пруту і
Черемошу, а з півдня Покутськими Карпатами. Вона глибоко
розчленована рр. Рубницею, Пістинькою, Лючкою та ін. на
окремі підвищені межиріччя. На південь від с. Печеніжина
розташована найбільш піднята частина цієї місцевості – висо-
чина Рунгурської Слободи (до 700 м).
Третій крупний фотектонічний район Івано-
Франківщини – Карпати, які займають всю південно-західну
частину області. Їх орографія порівняно проста. Гори склада-
ються з цілої серії паралельних хребтів південно-східного на-
прямку. Більша частина з них зв'язана з тектонічними
законами ("скибами”). Поздовжні зниження між хребтами не
відрізняються великими розмірами, вони звичайно вузькі, пе-
реривисті, зайняті малими річками і гірськими протоками. На-
впаки, поперечні долини досить широкі і є основним місцями
поселень в горах.
Від найвищих вершин мальовничих українських Карпат
(їх у народі звуть Верховиною), звідки беруть свій початок
швидкоплинні ріки Білий Черемош, Чорний Черемош та Прут,
і на північ до земель рівнинного Опілля розкинулась територія
Івано-Франківської області.
Щоб перетнути її з півдня на північ повітряним шляхом,
треба подолати 206 км, а з південного сходу на північний за-
хід - понад 162 км. її площа 13,9 тис. кв. км, що складає 2,3 %
і на території України. На північному заході вона межує із

86