Page 168 - 4720

ка ландшафтів має враховувати також умови сприйняття (пер-
цепцію) й візуальну значимість тих чи інших територій. Тому
увага акцентується, з одного боку, на внутрішніх властивостях
самих ландшафтів, а з другого — на особливостях їх візуаль-
ного сприйняття.
Для вироблення загальних вражень про естетичні якості
ландшафтів регіону виокремлено великі масиви ландшафтів,
що принципово відрізняються своїми природно-
географічними, а отже, й естетичними характеристиками. Піс-
ля цього в межах виокремлених природно-ландшафтних зон
виділялись менші ділянки ландшафту за естетичними параме-
трами (за основу брались широко визнані критерії естетичнос-
ті: виразність рельєфу, просторове різноманіття, характер
лісистості, розвинутість гідромережі, наявність антропоген-
них елементів і міра зміненості природних ландшафтів). У ре-
зультаті було виконано градацію ландшафтів за естетичними
ознаками з виділенням чотирьох щаблів. Найнижчу оцінку
отримують ландшафти з маловиразним рельєфом — еродова-
ними схилами, низькосортними і курганними насадженнями,
де відсутні цікаві видові перспективи. Максимальну оцінку
отримують гірські ландшафти зі схилами різної крутизни, ба-
гатоплановими видами, різноманітними зеленими наса-
дженнями, розвинутою мережею річок і потічків, не
зміненими людською діяльністю. На наступному етапі оцінки
відбувається поєднання ландшафту з особливостями його ві-
зуального сприйняття. Ландшафти, що потрапляють у зону
найбільш інтенсивного сприйняття, виділяються як такі, що
вимагають особливого підходу до господарсько-містобудівної
діяльності в їхніх межах. Особлива увага приділяється рекре-
аційним зонам, для яких естетична складова виступає виріша-
льною у виробленні перспектив їх використання. Варто
відзначити величезні зміни в природному середовищі Карпат,
які є результатом недосконалої господарської діяльності в ре-
гіоні. Значним є також насичення ландшафтів об'єктами інже-

167