Page 165 - 4720

ній площі збереглись дубові, букові та буково-ялицево-
смерекові ліси, які надають особливої краси покутським
ландшафтам [21;39].
Місцевість цікава в етнографічному відношенні і здавна
славиться гуцульським художнім промислом. Багато тут істо-
ричних пам'яток дерев'яної архітектури [10;102].
Ландшафтно-естетична траса Яблунецький перевал по-
винна включати ландшафтну смугу шосейної та залізничної
дороги від Надвірної Івано-Франківської області до Великого
Бичкова Закарпатської області. На цій трасі з висотою над рі-
внем моря поступово можна спостерігати зміну висотних рос-
линних смуг дубових, букових, ялицево-букових та буково-
ялицевих лісів, вище яких поширені смереково-ялицево-
букові та буково-ялицево-смерекові ліси. Починаючи з висоти
1100 – 1200 м., уже формуються чисті смеречини. В районі
Яремчі та Кременців на виходах твердих ямненських піскови-
ків збереглись на значній площі з раннього голоцену осередки
реліктових сосняків. Мальовничі долини гірських річок Пруту
і Тиси, їх численні водоспади поруч з гірськими лісами нада-
ють особливої привабливості цій трасі.
Найвища точка траси – Яблунецький або Татарський пе-
ревал (931 м.), з якого відкривається панорама на Горгани
(Хом'як, 1540 м. Синяк, 1606 м., Добошанка, 1771 м.), Чорно-
гору (Говерла, 2061, Петрос, 2020 м.) та гірський хребет Сви-
довець (Близниця, 1881 м.). Перевал називається також
Татарським тому, що через нього у першій половині XIII ст.
татарські орди Батия увірвалися до Центральної Європи.
Уздовж траси чимало геологічних пам'яток неживої при-
роди — геологічні відслонення в Яремчі і Ямні (ямненські пі-
сковики), вапнякові скелі — останці в селах Костелівці та
Діловому, з рідкісною кальцефільною флорою, мінеральні
джерела в Квасах. Вище селища Ділового охороняється мемо-
ріальний кам'яний знак, що символізує географічний центр

164