Page 18 - 4713

якого розкривається зміст знімків. В залежності від призначення і
задач дослідження розрізняють такі види дешифрування:

загальногеографічне (топографічне та ландшафтне) і галузеве
(геологічне, лісове, військове та ін.).
Топографічне дешифрування знімків проводиться з метою

знаходження та отримання характеристик тих об’єктів, які повинні
бути зображені на топографічній карті.
Ландшафтне дешифрування проводиться з метою вивчення

ландшафтів земної поверхні.
Галузеве дешифрування полягає у вивченні за знімками окремих
об’єктів та явищ певної галузі.
Дешифрування може проводитися польовим, камеральним та

комбінованим методами.
При здійсненні процесу розпізнавання відображених образів
використовують такі прямі дешифрувальні ознаки об’єктів

місцевості:
 Розмір об’єкту
 Форма об’єкту
 Тон зображення об’єктів на чорно-білому знімку

 Колір об’єктів на знімках з натурною або умовною
кольоропередачею
 Тіні об’єктів, що зафіксовані на аерокосмознімках

Багато об’єктів місцевості безпосередньо не відображаються на
знімках, або різні об’єкти можуть мати однакові прямі ознаки
дешифрування і тому не можуть бути віддешифровані безпосередньо.

У таких випадках використовуються непрямі ознаки дешифрування.
Дешифрування зручно проводити за допомогою стереоскопу,
який складається з двох малих та двох великих дзеркал, що

прикріплені до корпусу. Він забезпечує одночасне розглядання
стереопари знімків таким чином, що ліве око бачить тільки лівий
знімок, а праве – тільки правий знімок.
При роботі з аерокосмознімками найчастіше проводять

дешифрування населених пунктів, шляхів сполучення, ліній зв’язку
та електропередач, водних об’єктів, рельєфу земної поверхні,
рослинності.

Для природних об’єктів характерні неправильна конфігурація,
багатоманітність форм та кольорів, значний діапазон розмірів.
Форми та елементи рельєфу земної поверхні найбільш чітко
виявляються при стереоскопічному розгляданні аерофотознімків. При

18