Page 164 - 4707

відносно нерухомого дисперсійного середовища. Вивчаючи
електроліз води, Ф. Рейсс пропускав постійний електричний
струм у приладі, який складався з двох скляних трубок,
заповнених водою, занурених у шар вологої глини (рис.
3.14, а).

Рисунок 3.14 – Схема досліду Рейсса з
електрофорезу (а) і рух частинок під час електрофорезу
(б)
При цьому він спостерігав помутніння рідини в трубці
з позитивним електродом, очевидно за рахунок
переміщення негативно заряджених частинок дисперсної
фази (глини) до анода. Таке явище було назване
електрофорезом.
Рухливість частинок в електричному полі зумовлена
тим, що за умови накладання зовнішньої різниці потенціалів
розривається ПЕШ на межі "ковзання", в результаті чого
частинка набуває певного заряду і рухається до електрода,
знак заряду якого протилежний до заряду частинки. При
цьому протийони дифузного шару переміщуються до
протилежно зарядженого електрода (рис. 3.14, б).
Швидкість руху частинок дисперсної фази
пропорційна величині їх електрокінетичного потенціалу.
Тому, спостерігаючи електрофоретичний рух частинок,

162