Page 44 - 4706

актуалізує участь в опитуванні, стимулює прагнення
респондента надати достовірну інформацію.
Однак дослідження не завжди пов'язані з потребами
опитуваних. Так, при опитуванні експертів звернення має
відповідати таким мотивам, як престижні міркування,
прагнення принести користь іншим. До опитуваного
звертаються як до компетентного спеціаліста, експерта з
досліджуваної проблеми.
На вірогідність одержаної в процесі опитування
інформації впливає побоювання респондента, що його
відверті відповіді стануть відомими іншим людям,
керівництву і будуть використані йому на шкоду. Анонімне
опитування зменшує вплив цього чинника і підвищує
достовірність даних.
Основний зміст другої фази опитування — досягнення
поставленої мети — полягає у зборі основної інформації,
необхідної для вирішення сформульованих завдань. У процесі
відповіді на основну, а відповідно і найбільшу за обсягом
частину питальника зацікавленість респондента може
поступово згасати. Для стимулювання її використовують
функціонально-психологічні питання, які несуть смислові
навантаження, становлять певний інтерес, знімають втому і
підвищують мотивацію опитуваних.
Остання фаза — завершення опитування. Наприкінці
питальника вміщують функціонально-психологічні «легкі»
запитання, які знімають напруження у респондента і дають
змогу йому виявити свої почуття.
Опитування класифікують за різними критеріями. За
характером взаємозв'язків соціолога і респондента їх
поділяють на заочні (анкетні) та очні (інтерв'ю), кожен з яких
має свої різновиди: за ступенем формалізації —
стандартизовані і нестандартизовані (вільні); за частотою
проведення — одноразові й багаторазові; за охопленням
об'єкта — суцільні й вибіркові.

43