Page 86 - 4699
P. 86

тури  ґрунту  ця  частина  відкладів  вимивається  у  резервуари
           нафтоперекачуальних станцій.
                Дослідженнями з вивчення впливу швидкості руху наф-
           ти  на  інтенсивність  відкладення  парафіну  встановлено,  що
           спочатку, з ростом швидкості потоку, але ще в області ламіна-
           рного режиму руху, інтенсивність відкладень парафіну збіль-
           шується і досягає свого максимуму. За подальшого збільшен-
           ня  швидкості  інтенсивність  відкладень  помітно  знижується.
           Зона максимальної інтенсивності відкладень відповідає пере-
           хідному режиму течії від ламінарної до турбулентної. Також
           встановлено,  що  за  високих  швидкостей  потоку  рідини  від-
           кладення стають твердішими.
                Результати вивчення запарафінювання нафтопроводів за
           турбулентного режиму руху нафти показують, що необхідною
           умовою  утворення  щільних  парафінових  відкладень  є  поєд-
           нання таких умов:
                –  наявність у нафті твердих частинок парафіну, що ви-
           падають внаслідок її охолодження;
                –  відносно невелика в’язкість нафти, що створює умови
           для  досить  вільного  переміщення  кристалів  парафіну  і  їх
           з’єднання;
                –  низька температура, за якої зменшується розчинність
           парафіну в нафті.
                За відсутності хоч однієї із цих умов щільні парафінові
           відкладення не спостерігаються.
                Товщина  відкладень  парафіну  вздовж  нафтопроводу
           (особливо за неізотермічного перекачування) нерівномірна. На
           початковій ділянці трубопроводу (5 – 8 км) відкладення пара-
           фіну майже відсутні. Товщина відкладень зростає за напрямом
           руху нафти. Потім спостерігається ділянка (15 – 25 км), де від-
           кладення досягають максимальної товщини, а далі йде ділянка
           нафтопроводу, де товщина відкладень зменшується за напря-
           мом до кінцевого пункту. Виняток складають ділянки, глиби-
           на  закладання  яких  менша  порівняно  з  основною  глибиною
           закладання нафтопроводу, а також повітряні і водні переходи.
                За  своїми  фізико-хімічними  властивостями  відкладення
           вздовж нафтопроводу також різні: на початкових ділянках во-
           ни більш тугоплавкі, включають більше парафіну, асфальтенів
           і води, ніж на середніх і кінцевих ділянках.
                Нерівномірність осідання парафіну вздовж нафтопрово-
           ду пояснюється тим, що нафта не зразу охолоджується до тем-
                                          84
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91