Page 85 - 4699

 – товщина парафінових відкладень;
m – показник режиму руху.
Зменшення пропускної здатності трубопроводу в резуль-
таті його запарафінювання може бути досить великим. За да-
ними експлуатації трубопроводів воно може досягати 50 %
проектної величини.

3.12.2 Чинники, що впливають на відкладення парафіну
на внутрішній поверхні трубопроводу

Дослідженнями встановлено, що відкладення, які утво-
рюються на внутрішній поверхні трубопроводу, складаються
із парафіну (кристали якого мають стрічкову або пластинчату
структуру), церезину (кристали мають голчасту структуру),
асфальто-смолистих речовин і механічних домішок.
Основними чинниками, що впливають на випадання па-
рафіну, є:
– фізико-хімічні властивості нафти, яку перекачують;
– зміна температурного режиму нафти під час її руху в
нафтопроводі;
– вміст розчинених газів у нафті;
– характер руху рідини тощо.
Дослідженнями встановлено, що із збільшенням вмісту
води в нафті запарафінювання нафтопроводів сповільнюється.
Це пояснюється тим, що краплинки води містяться біля стінок
трубопроводу і часто утворюють суцільний шар води невели-
кої товщини.
Дослідженнями з вивчення впливу механічних домішок
на швидкість відкладення парафіну встановлено, що зі збіль-
шенням кількості механічних домішок росте швидкість від-
кладання парафіну. Це пояснюється тим, що парафінові ча-
стинки прилипають до кристалів механічних домішок і, зміц-
нюючись, осідають на стінках труби.
Відкладення парафіну на внутрішній поверхні трубопро-
воду мають дві різні форми:
1) У вигляді щільних утворень, що розподіляються май-
же рівномірно на внутрішній поверхні труби;
2) У вигляді пухкої зависі або шламу, що складається з
окремих частинок, які не цементуються між собою. Ці осади
відкладаються у верхній частині трубопроводу. За досить ве-
ликих швидкостей руху рідини і деякого підвищення темпера-

83