Page 57 - 4696

транс-портних засобів і різних агрегатів. Наприклад, на
буріння тіль-ки однієї розвідувальної свердловини при
проектній глибині до 2000 м в середньому витрачається
труб бурильних 40-50 т, обсадних - до 70 т,
нафтопровідних - 3 т, лісоматеріалів - до 100 куб. м,
бурових доліт - до 120 шт., цементу - 65-70 т, місцевої
глини - до 200 т, бентонітової глини і бариту - до 60 т,
каустичної і кальцинованої соди - до 20 т, дизельного
палива - 150 т, прокату чорних металів - до 20 т і великий
асортимент інших видів матеріалів. У собівартості будів-
ництва нафтових і газових свердловин витрати на
матеріали складають більше 30 %. Витрати на сировину,
паливо і енергію - головні складові в собівартості бурових
робіт і нафтопро-дуктів (50-80 %).
Для багатьох нафтогазавидобувних підприємств
процес логістичного постачання пов'язаний з
проходженням через численні транспортні вузли з
перевалкою, комплектуванням, формуванням адресних
партій вантажу на безлічі власних і посередницьких,
вхідних і проміжних баз зберігання і термі-нальних
комплексів.
Висока матеріаломісткість зведення, облаштування і
екс-плуатації об'єктів нафтовидобутку обумовлює
наявність інтен-сивних матеріальних потоків, а також
тривалого виробничого циклу, що визначає
довгостроковий характер їх протікання. Складна система
постачання і комплектації об'єктів нафто-видобутку
припускає побудову стратегічних стабільних канна-лів
розподілу та руху товару, вибір надійних постачальників
матеріально-технічних ресурсів і тісний технологічний
взає-мозв'язок та синхронізацію зусиль між ними в процесі
облаш-тування, монтажних і експлуатаційних робіт на
об'єктах на-фтовидобутку.
У економіці витратного типу, що використовує
екстен-сивний шлях розвитку, історично формувалася
"ресурсопере-витратна" модель забезпечення
нафтогазовидобутку, що тра-диційно розглядає
"розбухання" витрат нафтовидобувних під-приємств як
неминучу плату за форсоване освоєння родовищ в
екстремальних умовах роботи (табл. 5.1).
56