Page 67 - 4688
P. 67

Важливим аспектом розвитку інформаційного права України є створення реальних

       правових  бар’єрів  для  профілактики  зловживань  у  сфері  документообігу,  зокрема,

       недопущення свавілля державними та комерційними структурами, посадовими особами

       щодо примушування надавати їм громадянами інформації, що існує в інших установах.

            Інформатизація  і  комп’ютеризація  викликали  необхідність  перегляду  сутності

       категорії  «документ».  У  практиці  вже  давно  існує  поняття  «електронний  документ»,

       «електронні довідки», «електронні звіти» тощо. У зв’язку з цим перевірка достовірності

       документа,  встановлення  юридичного  факту  та  його  документального  фіксування,

       повинні покладатися на окремі органи, які уповноважені видавати відповідні документи

       чи перевіряти їхню достовірність.

            Аналіз  чинного  законодавства  показує,  що  в  Україні  немає  практично  жодних

       обмежень на передачу відкритої інформації з України й в Україні у будь-якій формі та на

       будь-якому  носієві.  Фактично  немає  і  правових  регулювань  доступу  українців  до

       закордонної інформації.

            Державна  політика  повинна  сприяти  розробці  та  впровадженню  новітніх

       інформаційних  технологій, конкуренції, унеможливленню монополізації ринків у сфері

       інформаційної  діяльності,  створенню  сприятливих  умов  та  економічної  підтримки

       розвитку  об’єктів  національного  інформаційного  простору  України,  захисту  прав

       суб’єктів  інформаційної  діяльності  усіх  форм  власності.  Доцільно  визначити  серед

       об’єктів  національного  інформаційного  простору  України  об’єкти  стратегічного

       значення і закріпити їх статус законодавчо.

            Держава  має  стежити  за  тим,  щоб  усі  програми  допомоги  Україні  міжнародним

       співтовариством  обов’язково  включали  інформаційний  компонент,  насамперед,  по

       придбанню першоджерел інформації і залученню українських інформаційних установ як

       співвиконавців цих програм.

            Дієвість  інформаційної  політики  в  Україні  може  бути  набагато  кращою,  якщо

       держава  обере  стратегію  активного  учасника  інформаційного  ринку.  Чіткішому

       регулюванню та розвитку інформаційних відносин сприятиме прийняття Інформаційного

       кодексу України.


            Рекомендації до виконання практичної роботи





                                                           67
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72