Page 176 - 4687

дять на поверхню формування, для чого на практиці прагнуть
їх перегрівати. Якщо це неможливо, адгезійний шар напилю-
ють з більш тугоплавких матеріалів або використовують екзо-
термічні ефекти, реалізовані в порошкових композиціях.

Рисунок 2.11 – Формування багатошарових газотермічних
покриттів: І, II, III - шари; а,б,в,…,n - проходи; 1 – межі між
частинками; 2 – міжшарові межі; 3 - адгезійна межа

Основну протяжність в покритті складають межі між ча-
стинками. Їх формування полегшується завдяки наявності
структурного відповідності взаємодіючих матеріалів і рівності
коефіцієнтів термічного розширення. Крім того, можливе
отримання більш високих температур у зоні контактування
частинок з поверхнею формування, що пояснюється значно
меншою теплопровідністю покриття в порівнянні з основним
матеріалом виробу.
При нанесенні металевих або металоподібних матеріалів
на поверхні формування частинок утворюються оксидні плів-
ки товщиною до 2…5 Hм. Утворення такого оксидного шару
прийнято описувати логарифмічною залежністю від часу. При
нагріванні поверхні формування вище деякої критичної тем-
ператури (зазвичай 150…400 °С) оксидна плівка зростає знач-
но швидше. Тонкі оксидні плівки перешкоджають утворенню
міцного зчеплення металевих частинок з поверхнею форму-

175