Page 44 - 4679
P. 44

продуктивності нафтопроводу Qдоб). Ця місткість має бути збільшена до 1,0…1,5 Qдоб у
                  разі  проведення  на  таких  нафтоперекачувальних  станціях  приймально-здавальних
                  операцій.



                    ГНПС       НПС        НПС      НПС               НПС     НПС         НПС       КП













                            1-а експлуатаційна                            остання експлуатаційна
                                  дільниця                                       дільниця



                      Рисунок 2.2 - Схема експлуатаційних ділянок магістрального нафтопроводу

                        На  завершальному  етапі  транспортування  нафта  поступає  на  кінцевий  пункт
                  нафтопроводу. Тут здійснюється її прийом, облік, перевалка на інші види транспорту
                  або здача споживачеві. Резервуарний парк КПН повинен мати таку ж місткість, що і
                  резервуарний парк ГНПС.
                         До лінійних споруджень магістрального нафтопроводу відносяться:
                        1) трубопровід, який залежно від умов прокладення (геологічних і кліматичних)
                  прокладається в підземному (у траншеї), наземному ((у насипі) або в надземному (на
                  опорах) варіантах. Для магістральних нафтопроводів зазвичай застосовуються сталеві
                  зварні  труби  діаметром  до  1220  мм.  Товщина  стінки  розраховується  виходячи  з
                  максимального тиску, що розвивається нафтоперекачувальною станцією;
                        2) лінійна  запірна  арматура,  призначена  для  перекриття  ділянок  нафтопроводу
                  при  аваріях  і  ремонті.  Залежно  від  рельєфу  місцевості  інтервал  між  лінійними
                  засувками повинен складати 15…20 км;
                        3) переходи через природні і штучні перешкоди:
                         - підводні (виконуються в дві нитки при ширині водної перешкоди у межень 75
                  м і більше);
                         -  переходи  через  автомобільні  і  залізні  дороги,  що  прокладаються  у  захисних
                  кожухах (футлярах);
                         - надземні переходи через яри, ущелини і т. і.;
                        4) вузли  пуску  і  прийому  засобів  очищення  і  діагности  (ЗОіД),  призначені  для
                  очищення  внутрішньої  поверхні  трубопроводу  в  процесі  експлуатації,  а  також  для
                  запуску і прийому внутрішньотрубних інспекційних снарядів. Вони розміщуються на
                  відстані  до  300  км  один  від  одного  і,  як  правило,  поєднуються  з
                  нафтоперекачувальними  станціями.  Пристрої  пуску  і  прийому  СОДИ  повинні
                  передбачатися також на лупінгах і відведеннях протяжністю більше 3 км і резервних
                  нитках  підводних  переходів  незалежно  від  їх  протяжності.  Технологічні  схеми
                  пристроїв пуску і прийому СОДИ повинні забезпечувати різні варіанти технологічних
                  операцій залежно від розташування на нафтопроводі:  пропуск, прийом і  пуск, тільки
                  пуск або тільки прийом, а також забезпечувати можливість здійснення перекачування
                  без зупинки НПС в процесі очищення або діагности нафтопроводу;




                                                              43
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49