Page 11 - 4671
P. 11

Апаратні складові комп’ютерної графіки

                     Персональний  комп'ютер  можна  представити  за  допомогою  двох  рівноправних
              складових частин: апаратне та програмне забезпечення (рис. 1.1).
                     Апаратне    забезпечення    комп’ютерної    графіки    становлять:    засоби    введення,
              вказування  та  виведення  графічної  інформації;  обчислювальні  засоби;  засоби  зберігання
              графічної   інформації   у   внутрішній  та  зовнішній  пам’яті   ЕОМ;  засоби  представлення
              графічної  інформації  каналами  внутрішнього  комп’ютерного  та  міжкомп’ютерного  зв’язку
              (локальними та глобальними мережами).
                     Інформація   про   структуру   апаратних   складових   ЕОМ   необхідна   для   повного
              розуміння основ комп’ютерної графіки.
                     Апаратні   складові   персонального   комп'ютера   можна   розділити   на:   центральні;
                     системну магістраль; периферійні (зовнішні).
                     1. Центральні пристрої
                     Найважливішою  складовою  персонального  комп’ютера  є  процесор  -  центральний
              процесорний  пристрій  (CPU).  Процесор  –  це  пристрій,  що  виконує  арифметичні,  логічні  дії
              та  дії  введення-виведення  інформації.  Його  головним  завданням  є  отримання  команд  від
              програм,  їх  обробка  та  передача  на  периферійний  пристрій.  До  основних  характеристик
              процесора  відносять  розрядність,  тактову  частоту,  кількість  команд,  які  визначають
              швидкодію процесора в управлінні інформацією. Досконалим процесором вважається Pentium.
              Тактова частота перших моделей Pentium становила від 60 до 266 Мгц, у Pentium-II
               –  від  266  до  450  Мгц,  технологія  Pentium-III  підтримувала  частоти  до  1000  МГц  (1  ГГц).
               Останні моделі дозволяють підтримувати частоту 3000 Мгц (3ГГц) і більше.
                      Співпроцесор - це пристрій, що бере на себе виконання команд не властивих процесору
               (музичний  співпроцесор),  чи  виконання  команд,  на  які  процесор  затрачає  багато  часу
               (математичний співпроцесор при діях з числами, що містять крапку, тощо).
                      Оперативно-запам'ятовувальний пристрій (ОЗП) – пристрій, що забезпечує тимчасове
               зберігання  програм  і  даних  під  час  роботи  ЕОМ.  Його ще  називають  Оперативна  Пам’ять
               (Random    Acsess    Memory    –    RAM).    Програмне    забезпечення    найшвидше    працює
               безпосередньо  з  ОЗП,  тому  важливо  знати  та  розуміти,  що  без  достатнього  об’єму
               оперативної  пам’яті  робота  багатьох  графічних  програм  буде  неефективною.  Більшість
               сучасних  графічних  прикладних  програм  вимагають  об’єму  оперативної  пам’яті,  як
               мінімум  64  Мб,  а  для  ефективної  роботи  з  сучасними  графічними  системами  –  256  Мб  і
               більше.
                      Постійно-запам'ятоввальний   пристрій   (ПЗП)   -   це   спеціальна   мікросхема,   яка
               забезпечує роботу програми ВІ0S, що тестує, завантажує та обслуговує операційну систему.
                      Апаратні  складові  комп’ютера,  системну  магістраль,  контролери  та  накопичувачі  на
               магнітних   дисках   збираються   в   системний   блок,   можливі   варіанти   конструктивного
               виконання якого показані на рисунку 1.2.
















                                                              10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16