Page 15 - 4667

востями вони різко відмінні. У багатьох грязях утримуються
летючі й газоподібні речовини (сірководень, аміак та ін.). У
деяких (крім великої кількості солей) є вільні кислоти, активні
каталізатори, гумусові речовини, гормони, бактеріофаги, ан-
тибіотики, біостимулятори.
Таким чином, грязьова процедура, крім безпосередньої
продразнюючої дії на нервові рецептори шкіри й слизистих
оболонок, викликає утворення в організмі різних біологічно
активних речовин, які, розносячись кров'ю по організму,
впливають на вищі відділи центральної нервової системи, а
через них – на вегетативну й ендокринну системи.

Класифікація природної грязі

За умовами утворення розрізняють мулові, сапропелі,
торф'яні і сопочні грязі. Кожна з них складається з двох фаз -
твердої (кристалічного скелета) та рідкої (розчинені у воді со-
лі та органічні речовини).
Мулова грязь — мазеподібна маса чорного кольору, що
має запах сірководню, яка утворюється в морях та численних
озерах на осілих породах за активної участі мікроорганізмів.
Утворення грязі – складний процес взаємодії води, розчине-
них у ній солей, ґрунту, бактерій з продуктами розпаду тва-
ринних організмів.
У процесі утворення грязі беруть участь специфічні бак-
терії – грязеутворювальні, що виділяють сірководень. Всту-
паючи у взаємодію з солями заліза, сірководень утворює сір-
чисте залізо, яке перетворюється на колоїдне сірчисте залізо.
Наявність сірчистого заліза переважно зумовлює чорний колір
та пластичність мулової маси. На повітрі сірчисте залізо окис-
люється з утворенням окису заліза і вільної сірка, що призво-
дить до зміни чорного забарвлення грязі на сіре.
Сапропелі (гниючий намул) утворюються в прісних во-
доймищах із гниючих та піщаних частинок, речовин грунто-
14