Page 107 - 4659
P. 107

Процедура  призначена  для  порівняння  варіантів,  які  не
           відрізняються    за    чисельною      оцінкою     надійності    та
           економічності.  Критерієм  нерозрізненості  варіантів  є  різниця
           оцінок показників, яка не перевищує похибку їх визначення.
               Процедура складається з таких етапів:
               1.Вибір експертів. Число експертів повинне бути не менше
           числа  властивостей,  які    підлягають  оцінці.  Склад  експертів
           повинен визначатись компетентністю спеціалістів в області всіх
           властивостей, які розглядаються. Число експертів повинне бути
           не менше п’яти.
               2.  Складання  переліку  властивостей.  Експерти  складають
           перелік  властивостей,  які  оцінюються.  Формулювання  кожної
           властивості повинне бути прийнятим кожним експертом, тобто
           необхідне  однозначне  розуміння  кожної  властивості  всіма
           експертами.  Зазвичай    у  перелік  потрапляють  від  3  до  7
           властивостей.
               3.Визначення  вагомості.  Кожній  властивості  кожен  з
           експертів присвоює оціночний ранг(або місце), який визначає, за
           думкою  експерта,  вагомість  властивості.  Найважливіша
           властивість  отримує  перший  ранг(α  =  1).  Якщо  кілька
           властивостей неможливо розрізнити за їхньою вагомістю, то їм
           присвоюється     ранг,   рівний    середньому     арифметичному
           присвоєних рангів.
               4. Оцінка ефективності варіантів за кожною властивістю. Ця
           оцінка  базується  на  виявленні  показників,  пов’язаних  з  цією
           властивістю  наочною  залежністю.  Наприклад,  числа  будь-яких
           елементів в схемі або частоти можливих подій.
               5.Оцінка комплексу властивостей. Ця оцінка проводиться за
           допомогою  лінійної  середньоарифметичної  форми  і  середньої
           гармонічної форми.
               За  нерозрізненні  будь-яких  варіантів  за  комплексним
           критерієм процедуру для них слід повторити.

               12.4  Оптимізація  на  безлічі  параметрів  в  умовах
           невизначеності.
               Оптимальне  керування  об’єктом  складається  зі  збору  і
           обробки інформації про об’єкт в моменті з вироблення рішення
           про найефективніші дії А (t, T) і виконання прийнятого рішення.
           У  випадках,  коли  готових  варіантів  рішень  немає  і  їх
           формування  полягає  у  підборі  оптимальних  поєднань  числа
           різноманітних     агрегатів    {n j},   частоти   деяких     видів
           профілактичного  обслуговування  та  інших  заходів  {ω j}  на
           об’єкті  чи  у  визначенні  значень  параметрів  конструкції  {x j},

                                          107
   102   103   104   105   106   107   108   109