Page 68 - 4641

Необхідно застосувати прямі й непрямі методи еколого-
економічного регулювання, зокрема: встановлення економіч-
них обмежень на господарську діяльність; створення систем
екологічної сертифікації, послуг і інших об’єктів; впрова-
дження в практику процедури заявки про вплив на навколиш-
нє середовище; ліцензування господарської та іншої діяльнос-
ті; комплексна еколого-економічна експертиза; створення
екологічно справедливого ринку, при якому не отримує пере-
ваг у конкурентній боротьбі продукція з найгіршими екологі-
чними характеристиками або яка виробляється за технологія-
ми з відносно нешкідливим впливом на навколишнє середо-
вище, а також знімається з обігу на ринку продукція, небезпе-
чна для здоров’я і навколишнього середовища; зміна податко-
вої політики в галузі охорони та раціонального використання
довкілля; запровадження системи екологічного страхування
(із прийняттям Закону “Про екологічне страхування”; запро-
вадження системи екологічного аудиту; врахування природ-
ного фактора при економічній оцінці господарських рішень.
Основними напрямами вдосконалення економічного ме-
ханізму екологічного управління є модернізація існуючих ре-
гуляторів, здійснювана одночасно з розробкою і впроваджен-
ням у практику нових ринкових інструментів. Світовий досвід
свідчить, що система екологічного менеджменту залежить від
ефективності економічного механізму природокористування,
який базується на збалансованому поєднані регуляторів при-
мусово-обмежувального характеру з регуляторами стимулю-
ючо-компенсаційного характеру, які, в свою чергу, забезпе-
чують сприятливіші умови для природозбереження, а також
для забезпечення екологічно безпечних технологій і методів
господарювання.

68