Page 43 - 4641

риторій здебільшого пов`язана з розвитком засобів розміщен-
ня, організованої рекреації і значними населеними пунктами.

6.2 Аналіз і оцінка стану антропогенно-змінених
екосистем

В якості методичної основи досліджень екологічного
стану антропогенно змінених ландшафтів використовується
системний підхід, що всебічно враховує взаємозв’язок проце-
сів у складній системі, включаючи технічні, екологічні, еко-
номічні та соціальні аспекти.
Природні антропогенно-змінені екологічні системи по
потужності деформації первинної природної системи діляться
на три категорії: мало змінені; змінені; порушені.
До мало змінених природних екосистем відносяться такі,
в складі яких нема постійної компоненти антропогенного по-
ходження, але людський вплив відбувається постійно (ліс, па-
совище). Антропогенний вплив в таких системах враховується
у вигляді зовнішньої постійної дії.
Змінені та порушені екосистеми мають в структурі ан-
тропогенні складові, вплив яких враховується при розгляді
зв’язків між компонентами системи. Різниця між такими сис-
темами полягає в спроможності повернення до первинного
природного стану – змінені екосистеми не втратили такої мо-
жливості, а порушені – втратили.
До змінених систем відносяться цілинні розорені землі,
перевипасені пасовища тощо. У випадку вилучення із системи
антропогенного фактору вона здатна через деякий час повер-
нутися до первинного стану. До порушених екосистем нале-
жать висушене болото, розораний схил, балки тощо.
Антропогенні екологічні системи – це нові штучно ство-
рені чи постійно використані порушені в минулому природні
системи. Неприродні штучні складові в них переважають над

43