Page 30 - 4641

явними прямими або непрямими даними про масштаби і на-
прямки змін.
Вироблення статичних і динамічних моделей найпоши-
реніше у моделюванні кліматичних, океанічних, інших гідро-
логічних, геоморфологічних (зміни рельєфу) і геологічних, а
також геофізичних, гравіметричних та інших процесів. У про-
гнозуванні біоти (біосфери) виникла ціла галузь статистично-
математичних методів, які називають біометрикою. За допо-
могою біометричних методів можна досліджувати зміни чисе-
льності у популяціях, їх поширення та багато інших аспектів.
Одним з найновіших методів у дослідженні екосистем є
патерн-аналіз (всі структурні елементи системи розглядаються
незалежно один від одного, що на практиці не існує). Такий
підхід спрощує дослідження складних систем, але для прогно-
зування він мало підходить, тому що дає прогнози невизначе-
ні, неоднозначні й у такій формі, що її важко верифікувати.
Цей метод переважно використовують у дослідженнях слабо
вивчених природних об‘єктів.
Екологічні прогнози поділяються також за часом, на
який виробляють прогноз. Прийнято виділяти прогнози: коро-
ткотермінові – до 2 років; середньотермінові – від 3 до 5 ро-
ків; довготривалі або далекотривалі – понад 5 років.
Найбільш надійними є короткотривалі прогнози, оскіль-
ки вони підтверджуються (здійснюються) найчастіше. Відпо-
відно найменше підтверджуються довготривалі прогнози. В
екологічному прогнозуванні найбільш потрібні довгострокові
прогнози, що пояснюється відносно невеликою швидкістю
природних процесів порівняно з суспільними процесами. То-
му екологічне прогнозування на віддалене майбутнє є дуже
складним.
Відрізняють такі види екологічного прогнозування:
– глобальне прогнозування (для земної кулі загалом)
– комплексне або за окремими компонентами, наприклад, по-

30