Page 49 - 4637

основному ґрунтових вод з мінералізацією більше 50 г/л.
Потім воду випаровували за допомогою джерела тепла, в
результаті чого залишалася сіль.
Близько 2000 років тому технологія почала
вдосконалюватися. Жителі почали копати колодязі за
допомогою ударного буріння замість копання їх вручну
використовуючи лопати. До початку третього століття нашої
ери свердловини пробурювали до глибини, яка складала 459
футів (до 140 метрів). Сільські фермери у Китаї все ще
використовують цю технологію буріння для водяних
свердловин. Долото виготовлене з заліза, а труба – з бамбука.
Бурова установка виготовляється з бамбука; один або
декілька чоловік стоїть на дерев’яній балці, яка в більшості
нагадує дитячу гойдалку, та піднімає ударну штангу близько
до 3,3 футів (1 м). Труба може впасти і долото тоді
обвалюється у породу, подрібнюючи її. Поступово буріння
помаленьку починає просуватися вперед.
Було припущення, що ударне буріння походило з
подроблення рису в рисову муку. Хоча може здатися, що це
була досить сира технологія, методи стали більш досконалими
протягом довгого часу. Зрештою, ці стародавні бурильники
розробили більшість інструментів і методів, які можна
побачити на сучасній буровій установці, хоча і в менших
масштабах і без переваг сучасних методів механічної обробки.
Через рівні проміжки часу в процесі буріння, подрібнену
породу і намул у нижній частині свердловини необхідно
видаляти. Труба з порожнистого бамбука з нижнім клапаном,
виготовленого із волокнистого матеріалу зі шкіри, буде потім
опущена на дно свердловини. Коли труба піднята, вага
бурового розчину всередині буде тримати клапан закритий, і
вміст може бути піднятий на поверхню.
Метод буріння по собі вражає, особливо якщо врахувати,
що світ не мав нічого подібного в більш ранніх століттях. Але
ще більш вражаючими є всі методи, розроблені бурильниками

48