Page 38 - 4634

 законів України;
 передбачених у законах України актів тарифного і нетарифного
регулювання, що видаються державними органами України в межах їхньої
компетенції з обов'язковою реєстрацією цих актів у Міністерстві юстиції України;
 економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових,
кредитних і інших) у межах, передбачених законами України;
 рішень недержавних органів керування економікою, що приймаються
відповідно до їхніх статутних документів у межах законів України;
 угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які
не суперечать законам України.
Вищевказані акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств,
затверджуються Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України тільки
після їхнього узгодження відповідними міністерствами, державними комітетами і
відомствами України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності і юридичної
експертизи, що здійснюється Міністерством юстиції України.
При цьому відповідно до Указу Президента України "Про впровадження єдиної
державної регуляторної політики в сфері підприємництва", що був виданий з метою
недопущення звуження змісту й обсягу прав громадян на підприємницьку
діяльність, впровадження ефективного державного регулювання в сфері
підприємництва на Державний комітет України з питань регуляторної політики і
підприємництва покладена задача по координації діяльності органів виконавчої
влади по підготовці проектів, видання і виконання регуляторних актів.
Вищевказаним Указом Президента України встановлено, що проекти
регуляторних актів (у тому числі й актів, якими здійснюється регулювання
зовнішньоекономічної діяльності), видаваних державними органами, підлягають
обов'язковому узгодженню з Державним комітетом України з питань регуляторної
політики і підприємництва.
Національно-правові норми, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в
Україні, входять до актів, що відносяться до таких галузей внутрішнього права, як
державне, адміністративне, фінансове, громадянське, громадянсько-процесуальне,
але більшість норм у сфері зовнішньоекономічних відносин можуть бути віднесені
до такого розділу законодавства, який називають господарським правом.
Виходячи зі змісту, серед правових норм виділяють такі основні групи:
1 Норми, що визначають правові принципи зовнішньоекономічної діяльності і її
регулювання, в тому числі правові режими, взаємність, доброзичливість,
недопустимість, необґрунтовані обмеження ділової практики і демпінгу.
2 Норми, що визначають статус і компетенцію органів державного управління

зовнішньою діяльністю.
3 Норми стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, учасників
зовнішньоекономічних зв'язків.
4 Норми щодо спільних підприємств на території України, а також щодо
господарської діяльності українських організацій за кордоном.
5 Норми щодо планування зовнішньоекономічної діяльності.
6 Норми щодо режиму експорту, реекспорту та імпорту, ліцензування і

38