Page 114 - 4634

Тема 10. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ)

10.1 Сутність та зміст зовнішньоекономічного контракту.
10.2 Основні етапи складання зовнішньоекономічного договору.
10.3 Документи, які підтверджують виконання зовнішньоекономічного
контракту.
10.4 Використання правил "Інкотермс-2010" у процесі складання
зовнішньоекономічного контракту.
10.5 Реєстрація зовнішньоекономічного контракту.

Ключові терміни: зовнішньоекономічний контракт, структура
зовнішньоекономічного контракту, торговельні умови постачання, Інкотермс,
етапи складання контракту, принципи міжнародних комерційних контрактів,
реєстрація зовнішньоекономічних контрактів.

10.1 Сутність та зміст зовнішньоекономічного контракту

Зовнішньоекономічний договір (контракт), відповідно до Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" (див. розділ 2), – це матеріально оформлена угода
двох чи більш суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їх іноземних
контрагентів, спрямована на виникнення, зміну чи припинення їх взаємних прав і
обов'язків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоторговельний контракт характеризують такі ознаки:
 комерційні підприємства сторін контракту розміщені в різних країнах;
 предмет контракту – товар – перетинає митні кордони (ця ознака не
притаманна реекспортній операції у тому випадку, якщо товар не завозиться в
країну реекспорту);
 платежі за таким контрактом здійснюються в іноземній валюті
(виключенням є товарообмінні угоди).
Основними вимогами до міжнародних контрактів є:
1 Контракт є головною підставою для проведення митних процедур. Тому
природно, що українські митні правила визначають деякі особливі підходи до змісту
і форми зовнішньоторговельних договорів, без обліку яких важко представити
ефективну митну обробку тієї чи іншої угоди і її комерційний успіх у цілому.
2 За загальним правилом (див. ЦК України, Закон "Про зовнішньоекономічну
діяльність") права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються
правом місця її укладання. Місце укладання договору може бути проставлене поруч
з датою або ж безпосередньо зазначено в його тексті. У випадку відсутності вказівки
про місце укладання договору – це місце підписання договору сторонами, а у
випадку підписання договору шляхом обміну листами і т.п. – місце одержання
акцепту (згоди на укладання договору) офферентом, тобто особою, що направила
пропозицію. Однак сторони договору можуть самі визначити право, якому
відповідають їх права й обов'язки, що випливають із зовнішньоекономічного
контракту, як у моменту його укладання, так і у результаті подальшого узгодження.

114