Page 447 - 4631

2
l 16 f  L 2
S  a. в  l o , (2.114)
від. в a. в
cos o L
де l a. в – віддаль від консолі до анкерної опори під відтяжку

вітрового каната.
Повна довжина вітрового каната
S  S  2 S . (2.115)
в к. в від. в
Щоб зберегти розрахункову форму, вітровий канат перед
монтажем розтягують зусиллям, яке складає половину зусилля,

що зумовлене вітровим навантаженням. Під дією вітрового
навантаження, з врахуванням попереднього натягу, розрахункове
зусилля у канаті в середині прогону рівне

5 , 1 q L 2
Н  віт . (2.116)
в
f 8 o
У разі одночасної дії вітру та температурного перепаду
5 , 1 q L 2
Н  віт   tE F k , (2.117)
в
f 8 o t k
де F – площа поперечного перерізу каната.
k
Максимальне зусилля у вітровому канаті в опорних точках

 f  2
T  Н 1 16 в  , (2.118)
max
в
. в
 L 
де Н – зусилля, яке визначають за формулою (2.117) у разі
в
від’ємного температурного перепаду. Вітрові канати підбирають
за умовою (2.96).

2.1.8.3 Розрахунок пілонів

У разі осьового стиску пілон розраховують на повздовжню
стійкість за формулою
N п  R 

 А y c , (2.119)
де N – вертикальне осьове навантаження на пілон;
п
 – коефіцієнт повздовжнього згину центрально стиснутих
елементів;

А – площа поперечного перерізу металу в конструкції пілону;

445