Page 444 - 4631

де F – мінімальне (розрахункове) розривне зусилля канату, яке
o
приймається за сертифікатом, який додається до кожної партії
канатів, або за таблицями;

z p – мінімальний коефіцієнт застосування канату
(приймається рівним 4,0).

Додатковий прогин, зумовлений видовженням канатів від
дії навантажень, ліквідовується після монтажу усієї конструкції
шляхом підтягування талрепів відтяжок несучих канатів і
підвісок. Однак під час експлуатації трубопроводу під впливом

зміни температури, навантаження від ваги снігу та криги стрілка
провисання несучих канатів f буде змінюватися. Відповідно

буде змінюватися і зусилля T max . У разі зменшення стрілки
провисання значення T max буде зростати, у разі збільшення –

зменшуватися порівняно з початковим, розрахованим за
формулою (2.94).

Найбільше зусилля у канаті буде, якщо стрілка провисання
мінімальна (найнижча температура повітря), а вертикальне
навантаження максимальне (наявність навантажень від ваги снігу

q та криги q ). При цьому:
сн
к
- зменшення довжини каната в прогоні між пілонами від
зниження температури (t  0 )
 S   t  tS ; (2.97)
k
kt
- зменшення довжини відтяжок від зниження температури
 S    tS ; (2.98)
від. t t від
- віддалення опорних точок несучого канату (вершин
пілону) від зменшення довжини відтяжок у разі зниження
температури
 S
 L  2 від. t ; (2.99)
t
cos  o
- видовження канату від дії суми навантажень від ваги
снігу та криги
 S
 S  kq k , (2.100)
kq
E k
де  kq – напруження в канаті від дії суми навантажень від ваги
снігу та криги;

442