Page 434 - 4631

2.1.6 Конструктивні схеми висячих переходів
газонафтопроводів

Висячі переходи газонафтопроводів споруджують для
перетину гірських річок, ущелин, річок з сильно блукаючим
руслом та високими берегами. Висячі конструкції дають змогу

споруджувати переходи газонафтопроводів з довжиною прогону
від десятків до сотень метрів з відносно малими витратами
матеріалів на влаштування несучих конструкцій переходу.

Більшість висячих переходів газонафтопроводів мають довжину
прогону від 100 м до 200 м.
За конструктивними схемами висячі переходи
газонафтопроводів поділяють на три основні групи:

- гнучкі висячі схеми, в яких трубопровід підвішується до
одного або декількох несучих канатів, перекинутих через пілони
(рисунок 2.41, а). Гнучкі висячі системи мають малу вертикальну

жорсткість, внаслідок чого у разі динамічних впливів конструкція
легко переходить у коливний рух;
- вантові схеми, в яких трубопровід утримується у
проектному положенні декількома похилими канатами (рисунок

2.41, б). У вантових схемах, як правило, всі елементи працюють
тільки на розтяг і утворюють у вертикальній площині ферму.
Вантові схеми мають значно більшу вітрову жорсткість, ніж

гнучкі висячі схеми;
- схема у вигляді провислої нитки типу "висяча труба",
коли трубопровід перекинутий через опорні подушки вільно

провисає під дією власної ваги і ваги продукту (рисунок 2.41, в).
Ця схема найекономічніша, але має найменшу жорсткість. У
схемі типу "висяча труба" виникають значні напруження у металі

труб від розтягу. Такі переходи споруджують на відводах від
магістралей та трубопроводах місцевого значення, де діаметр
труб і тиск транспортованого продукту незначні.
Висячі переходи можуть бути одно-, дво- і

багатопрогінними системами. Дво- і багатопрогінні системи у
свою чергу можуть бути рівнопрогінними і нерівнопрогінними. В
останньому випадку висота пілонів і стрілка провисання тросів

повинні бути такими, щоб зусилля у тросах в усіх прогонах були
приблизно однаковими, тобто в менших прогонах приймають

432