Page 421 - 4631

Залежно від кількості прогонів і місця розміщення опори
формула (2.57) може мати такий вигляд:

- двопрогінний перехід і трипрогінний на крайніх опорах
q l  l 
N  віт 1 2 ; (2.58)
3 , 1
2
- трипрогінний на середній опорі
q l  l 
N  віт 2 3 , (2.59)
3 , 1
2
де l , l , l – довжина прилеглих до опори прогонів.
1
3
2
Якщо прогонів багато, то незалежно від наявності
компенсаторів на крайніх опорах N 3 , 1 визначається за (2.58), а на
проміжних – за (2.59). Якщо трубопровід має П-, Г- і Z- подібні

компенсатори, то на проміжних опорах N і N визначають за
3
1
(2.57) і (2.59). Повздовжні сили N 2 і N 4 залежать від схеми
компенсатора.
Основним навантаженням для опор практично завжди є
горизонтальні зусилля від трубопроводу, які прикладені на рівні

опорних частин.
Ковзаюча поздовжньо-рухома опорна частина, яка
допускає переміщення трубопроводу у напрямі головної його осі
може мати одну або дві палі. Сили N і N у цьому випадку
2
4
визначаються силами тертя у разі переміщення труби і суттєво
залежать від конструкції опорної частини, яка забезпечує

можливість переміщення. Вільно-рухома опорна частина, яка
допускає переміщення трубопроводу в поперечному напрямі
головної осі, може бути обмеженою і необмеженою. У першому

випадку тільки сили N і N , а в другому усі сили N , N , N , N 4
3
3
1
1
2
визначаються силами тертя, які залежать від конструкції опорних
частин. Основні навантаження сприймаються нерухомими
опорними частинами. У багатопрогінних балкових
безкомпенсаторних переходах повздовжні сили N 2 і N 4
врівноважують одна одну. Тому на опори вони не діють. Вони

діятимуть на опори тільки у разі розривання труб у будь-якому
прогоні. Такий випадок є аварійним і опори на таку ситуацію не
розраховують.

419