Page 205 - 4631

- О-укладання;
- S-укладання;

- J-укладання;
- укладання з баржі, оснащеної барабаном;
- укладання з застосуванням льодового стінгера.

Вибір способу укладання морських і шельфових
газонафтопроводів залежить від наявних технічних засобів,
призначення трубопроводу, гідрометеорологічних і геологічних

умов району спорудження, топографії морського дна, термінів
спорудження, умов судноплавства тощо.
Спосіб транспортування довгомірних ділянок
трубопроводу довжиною до 10 км до місця укладання з

зануренням на дно доцільно застосовувати для укладання
шельфових трубопроводів невеликої протяжності (перспективні
родовища на шельфі Чорного і Азовського моря перебувають на

віддалі до декількох десятків кілометрів від берега).
Загальна схема виконання робіт з укладання шельфових
трубопроводів способом транспортування довгомірних ділянок
трубопроводу до місця укладання з зануренням на дно наступна:

змонтована на монтажному майданчику або спеціальній
спусковій доріжці довгомірна ділянка трубопроводу тяговим
тросом, заздалегідь прокладеним і прикріпленим до баржі або

судна, буксирують до місця укладання, де його приварюють
до уже існуючої нитки трубопроводу на поверхні моря і
занурюють на дно.

Спосіб транспортування довгомірних ділянок
трубопроводу довжиною до 10 км до місця укладання доцільно
застосовувати, якщо:

- є можливість спланувати берег моря таким чином, щоб
радіус згину трубопроводу під час його протягування берегом не
був менший від мінімального радіусу пружного згину
трубопроводу;

- є достатніх розмірів монтажний майданчик для
підготовлення усього трубопроводу або окремих секцій та
влаштування спускової доріжки.

Довгомірні ділянки трубопроводу можна монтувати за
двома схемами. Перша схема – труби зварюють у секції в
базових умовах, а тоді перевозять на береговий монтажний

203