Page 112 - 4631

послідовності:
- відкривання крану для випускання повітря, закривання

крану на зливних патрубках до амбру-відстійника;
- закачування води в дюкер опресувальними агрегатами.
Воду для випробування закачують через сітчасті фільтри для

запобігання потрапляння в порожнину дюкеру піску, мулу, торфу
або сторонніх предметів з водойми;
- коли з крану для випускання повітря почне виходити

струмінь води (дюкер повністю заповнюють водою), кран для
випускання повітря перекривають;
- підвищують тиск до випробувального. Тиск збільшують
плавно і рівномірно, з постійним контролем за станом дюкеру

візуально і за показами манометрів. Під час підвищення тиску
дюкер оглядають при тиску, який рівний 1/3 і 2/3 від
випробувального. Під час оглядання дюкеру підвищення тиску

припиняють;
- коли тиск досягне випробувального, закривають усі крани
на лініях підведення і дюкер витримують під випробувальним
тиском;

- знижують випробувальний тиск до робочого випусканням
води через патрубок до амбру-відстійника і перевіряють дюкер на
герметичність.

Дюкер вважають випробуваним на міцність і перевіреним на
герметичність, якщо за час випробування на міцність він не
зруйнувався, а під час перевіряння на герметичність тиск

залишався сталим та не було виявлено витоків води.
Після випробування дюкер випорожнюють через патрубок
до амбру-відстійника самопливом або продуванням повітря,

відрізають інвентарні котушки з заглушками і арматурою для
випробування, демонтують обв'язку.
Схема розташування обладнання та приладів під час
гідравлічного випробування дюкеру на першому етапі наведена

на рисунку 1.70.
Якщо випробовують одразу декілька секцій (у разі
протягування по частинах) "гребінкою" усі секції укладають

паралельно на віддалі 3–5 м одна від одної і з’єднують трубами
діаметром 50 – 100 мм на нижніх кінцях. Напірним

110