Page 41 - 4626

Хi*Кi
1,2

1,0

2
0,8
1
0,6
д
tн = 224 С
О 120 140 160 180 200 220 240 t, C

Рисунок 5.12 – До визначення температури низу колони

Аналогічно вихідні дані і одержані результати заносять до таблиці 5.2.
п
п
П Н = 2,6 МПа; t н = 140 °С; t н = 200 °С

Таблиця 5.2 – Вихідні дані і одержані результати для визначення
температури низу колони

Компоненти Х і К 1 Х і∙К і К і ’ Х і∙К і ’
’
Бензин (60-180 Х 1 К 1 Х 1∙К 1 К 1 Х 1∙К 1 ’
’
o C) Х 2 К 2 Х 2∙К 2 К 2 Х 2∙К 2 ’
’
’
Пентан (С 5Н 12) Х 3 К 3 Х 3∙К 3 К 3 Х 3∙К 3
’
’
Бутан (С 4Н 10) Х 4 К 4 Х 4∙К 4 К 4 Х 4∙К 4
Пропан (С 3Н 8)
 к і  , 0 65  х і к , і  9 , 0
x
і
Середня температура кипіння бензину
t t  60 180
п
t cep  пк кк  120  С , тоді t 120  20 140  С .
2 2 н
Оскільки при цій попередньо вибраній температурі Σ(Х і∙К і)≠1, то вибирають
о
іншу температуру низу колони (200 С). Оскільки і в другому випадку одержане
значення Σ(Х і∙К і) ≠ 1, то будують графік залежності t = f (Σ(Х і∙К і)). Оскільки
Σ(Х і∙К і) повинна дорівнювати 1, то з цього значення проводять горизонталь до
перетину з лінією 1-2. Отримують дійсне значення температури низу колони
(рис. 5.12).

5.11 Визначення геометричних розмірів колони: діаметра і висоти

Діаметр колони визначається в небезпечному перерізі (рис. 5.13).
Небезпечний переріз колони є такий, через який проходить максимальна
кількість парів. Ним у колоні є або верх, або секція живлення. У більшості
випадків визначають діаметр колони за секцією живлення.
Діаметр колони визначають за формулою

4V
D  , (5.28)
 max

3
де V – об’ємна витрата парів через небезпечний переріз, м /с.

41