Page 9 - 4622

Візуально-оптичний контроль і візуальний огляд – най-
доступніший і простий метод виявлення поверхневих дефек-
тів деталей. Основні переваги цього методу – простота кон-
тролю, нескладне устаткування, порівняно мала трудоміст-
кість.
До недоліків слід віднести низьку достовірність і чут-
ливість. Слід пам'ятати, що дефекти навіть відносно великих
розмірів, невидимі неозброєним оком через низький контраст
з фоном, при використанні оптичних приладів, як правило, не
виявляються.
Сучасні методи оптичного контролю засновані на взає-
модії світлового випромінювання з поверхнею контрольо-
ваного об’єкта [1, 7].
Класифікація і загальні вимоги до оптичних прила-
дів для візуально-оптичного контролю (ВОК)
За видом приймача променистої енергії розрізняють три
групи оптичних приладів: візуальні, детекторні і комбіновані.
У візуальних приладів приймач – око. Це оглядові ендо-
скопи, лупи, мікроскопи тощо.
До детекторних приладів відносяться прилади у яких
приймачем служать різні детектори: хімічні реагенти (фото-
емульсії), люмінючі речовини, спектрометри і т.д.
Комбіновані прилади призначені для огляду об'єкта візу-
ально і за допомогою детектора.
За призначенням прилади ВОК діляться на три групи:
1) прилади для контролю дрібних близько розташо-
ваних об'єктів, що знаходяться від очей контролера в межах
відстані найкращого зору l < = 250 мм (лупи, мікроскопи).
Вони дозволяють виявляти тріщини різного походження, по-
верхневі корозійні пошкодження, відкриті раковини, пори,
надриви, риски. Зазвичай огляд деталей проводять за допо-
могою луп з фокусною відстанню від 125 до 12,5 мм і збіль-
х
шенням від 2 до 20 .
Мікроскопи істотно знижують поле зору і використо-
х
вуються із збільшенням від 8 до 30 . Збільшення мікроскопів,
що використовують при огляді, не істотно перевищує збіль-
шення луп. Але навіть при однаковому збільшенні ефектив-
8