Page 8 - 4622

ними операціями перевіряють, чи вірно виконано геометричну
форму й розміри оброблення для зварювання (величина при-
туплення при вершині оброблення, проміжок між кромками,
кут їх скосу), а також чи перевищують кромки одна одну за
висотою і в поздовжньому напрямі. Допустимі при цьому від-
хилення визначено технічними умовами або державними
стандартами, а саме:
ГОСТ 5264-80 визначає основні типи і конструктивні
елементи з припустимими відхиленнями на шви зварних з’єд-
нань, виконані ручним електродуговим зварюванням;
ГОСТ 8715-79 - ці самі величини на шви зварних з’єд-
нань, виконані автоматичним та напівавтоматичним зварю-
ванням під шаром флюсу;
ГОСТ 15164-78 - на шви, виконані електрошлаковим зва-
рюванням;
ГОСТ 14771-76 - дуговим зварюванням у захисних газах.
Під час візуального контролю визначаються також сум-
нівні ділянки деталей, що викликають підозру щодо наявності
дефекту. Сумнівні ділянки позначаються (обводяться) крей-
дою і потім контролюються іншими неруйнівними методами.
Зовнішнім оглядом контролюють всі зварні з’єднання
незалежно від застосування інших видів контролю. Зовнішній
огляд у всіх випадках достатньо інформативний і є найбільш
дешевим і оперативним методом контролю.
Візуальний контроль здійснюється за ДСТУ ISO 17637:
2003.
Для розширення можливостей людського ока використо-
вують оптичні прилади. Вони збільшують кутовий розмір
об'єкта, при цьому гострота зору і роздільна здатність ока
збільшуються приблизно у стільки ж разів, у скільки збільшує
оптичний прилад. Це дозволяє побачити дрібні дефекти, не-
видимі неозброєним поглядом, або їх деталі. Проте при цьому
суттєво скорочується поле зору і глибина різкості, тому заз-
вичай використовуються оптичні прилади із збільшенням не
х
більше 20 – 30 .
Візуальний контроль з використанням оптичних прила-
дів називають візуально-оптичним.
7