Page 49 - 4622

при пропусканні струму по контрольованій деталі або через
провідник, поміщений в отвір деталі.
Полюсне намагнічування підрозділяють на поздовжнє,
поперечне і нормальне. При поздовжньому намагнічуванні на-
прямок намагнічуючого поля співпадає з напрямом осі деталі.
Поздовжнє намагнічування здійснюють за допомогою елек-
тромагнітів, постійних магнітів або соленоїдів. При попереч-
ному намагнічуванні напрямок вектора напруженості маг-
нітного поля перпендикулярний до поздовжньої осі деталі. [1].
Апаратура і матеріали. Дефектоскопи для магнітопо-
рошкового методу контролю включають джерела струму,
пристрої для підведення струму до деталі, пристрої для по-
люсного намагнічування (соленоїди, електромагніти), прис-
трої для нанесення на контрольовану деталь порошку або сус-
пензії, вимірювачі струму (або напруженості поля). У дефек-
тоскопах найбільш поширене циркулярне намагнічування
шляхом пропускання змінного струму по деталі (або через
стержень) і поздовжнє намагнічування постійним струмом.
Для магнітопорошкового контролю в основному застосову-
ють дефектоскопи трьох видів: стаціонарні універсальні, пере-
сувні і переносні, спеціалізовані (стаціонарні і пересувні).
Як матеріал для приготування порошків в основному ви-
користовують дрібно помелений оксид заліза з розміром час-
тинок 5 – 20 мкм. Іноді застосовують чисту залізну окалину,
яку одержують при куванні і плющенні, а також стальну
стружку, що утворюється при шліфуванні стальних виробів.
Для кращої індикації дефектів виробів різного кольору засто-
совують кольорові порошки (червоний, сріблястий і ін.). Їх
одержують фарбуванням темних порошків або відпалом за
спеціальною технологією.
Для приготування магнітних суспензій найчастіше вико-
ристовують масляно-гасові суміші (співвідношення масла і
гасу 1:1), що містять 50 – 60 г порошку на 1л рідини. Можуть
застосовуватися і водні суспензії, наприклад мильно-водна із
вмістом в 1л води 5 – 6 г мила, 1г рідкого скла і 25 – 30 г маг-
нітного порошку.
Будова і призначення дефектоскопа ПМД-70 Дефекто-
48