Page 4 - 4611

ВСТУП

Універсальним носієм знань, що бере участь у їх

формуванні, є природна мова. Мова – це не лише форма
вираження думок, а і універсальний спосіб представлення знань.
Як наслідок, на перший план комп’ютеризації людської

діяльності поступово виходять лінгвістичні методи та алгоритми
роботи з лінгвістичною інформацією. І їх вже, насправді, широко
використовують. Власне, знайомство з інформаційною мережею

Internet, у більшості людей розпочинається роботою з
пошуковими системами…
Перші системи опрацювання природної мови виникли в

кінці 60-х років двадцятого століття, і розвинулись в межах
напряму “Штучний інтелект”. Різке зростання обсягів науково-
технічної інформації в кінці 60-х рр. призвело до бурхливого
розвитку автоматизованих інформаційно-пошукових систем. Без

урахування особливостей конкретної мови багато адекватних
(релевантних) до запиту документів не були знайдені системою. І
навпаки. Знадобились додаткові лінгвістичні дослідження. Для

самих лінгвістичних досліджень використання комп’ютерних
систем також відкрило дуже багато можливостей. Наявність
програмних засобів оброблення мовних одиниць на рівні слів,
словосполучень, речень забезпечує ефективність і швидкість

мовних досліджень з будь-якою метою.
Наявність комп’ютера у будь-якій лінгвістичній діяльності
потребує використання методів, що давали б можливість

представити мову як певну формальну систему, в якій у явному
вигляді виражаються її структурні особливості. Маючи у своєму
розпорядженні підготовлений відповіднним чином мовний

матеріал, комп’ютер здійснює автоматичний морфологічний,
синтаксичний, та семантичний аналіз, а потім розв’язує складні
завдання машинного перекладу, інформаційного пошуку,

реферування тощо. Для практичної реалізації наведеного вище
переліку необхідно вирішити задачі формалізації зв’язку форми
та змісту у мові, систематизувати всю різноманітність засобів
вираження змісту мовними засобами.

4